Справа № 188/2571/13-ц
Провадження № 2/188/89/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2014 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Бурди П.О.,
при секретарі - Хандрига Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
23.12.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю), площею 3,216 га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 029637, виданий 18.03.2002 року, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.03.2013 року.
Їхні родинні зв'язки підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 09.03.1962 року, де померла ОСОБА_3 записана, як його мати.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, в тому числі і жилий будинок і взагалі все майно, що буде належати і на що вона на день смерті буде мати право, заповіла у власність своєму сину ОСОБА_1. Заповіт посвідчений 12 січня 1986 року секретарем Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району та зареєстрований в реєстрі під № 4.
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3.
Вартість спадкової земельної ділянки площею 3,216 гектарів, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2013 року № 7/10-2733 складає 64 412 (шістдесят чотири тисячі чотириста дванадцять) грн.. 89 коп.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,216 га. сільськогосподарського призначення, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району. Але позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва, тому що йому необхідно було надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, тобто через те, що вказаній земельній ділянці не присвоєний кадастровий номер.
Позивач посилається на припис пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», який прийнято 07.07.2011 року, згідно з яким державна реєстрація земельної ділянки, яка була приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
На сьогоднішній день у позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, тому що у нього відсутній витяг з Державного земельного кадастру, в зв'язку з чим він не може отримати свідоцтво про право на спадщину і звернувся з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 328, 1216 - 1218,1225, 1268 ЦК України позивач просить суд
визнати за ним, ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну частку (пай), площею 3,216 га. розташовану на території Дмитрівської сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 029637, виданого 18.03.2002 року.
Позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач Дмитрівська сільська рада подала до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності її представника, позовні вимоги визнала.
В судове засідання сторони не з'явилися, тому відповідно до правил ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 володіла земельною часткою (пай), площею 3,216 га, розташованою на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 029637, виданим 18.03.2002 року /а.с. 11/.
Родинний зв'язок позивача та ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 09.03.1962 року, де ОСОБА_3 записана, як його мати /а.с. 6/.
12 січня 1986 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, в тому числі і жилий будинок і взагалі все те, що буде належати і на що вона на день смерті буде мати право, заповіла у власність своєму сину ОСОБА_1. Заповіт посвідчений секретарем Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району 12.01.1986 року та зареєстрований в реєстрі під № 4 /а.с. 8/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.03.2013 року /а.с. 7/.
Згідно повідомлення Державного кадастрового реєстратора Держзеагенстава у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 28.11.2013 року № 20 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відомостей, у зв'язку з тим, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про кадастровий номер, так як його не присвоєно /а.с. 12/.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вартість земельної ділянки площею 3,216 га від 09.09.2013 року № 7/10-2733 складає 64 412 (шістдесят чотири тисячі чотириста дванадцять) грн.. 89 коп. /а.с. 13/.
Позивач звертався до нотаріуса, але постановою приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округа від 16.12.2013 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва, тому що йому необхідно було надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 10/.
Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», який прийнято 07.07.2011 року, набрав чинності 07.08.2011 року, згідно з яким державна реєстрація земельної ділянки, яка була приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Отже, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 належним чином набула право власності на земельну частку (пай), площею 3,216 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 029637, виданим 18.03.2002 року, а позивач є спадкоємцем права власності на зазначене спадкове майно.
На підставі викладеного, ст.ст. 328, 1216, 1218,1225, 1268 кодексу України, керуючись статтями 208, 209,212-215,218 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну частку (пай), площею 3,216 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 029637, виданому 18.03.2002 року ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П. О. Бурда