Справа № 188/1924/13-ц

Провадження № 2/188/790/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурда П.О.,

при секретарі - Хандрига Л.І.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача фермерське господарство «Наше життя», до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача - третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович, про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

встановив:

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області 19.09.2013 року надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача фермерське господарство «Наше життя», до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович, про стягнення вартості безпідставно набутого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що з 09.07.1997 року зареєстрований як приватний підприємець в галузі виробництва товарної сільськогосподарської продукції.

11.04.2003 року як приватний підприємець він уклав з Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області договір оренди землі, відповідно до якого отримав із земель запасу в користування строком на 9 років 07 місяців розташовану на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району земельну ділянку загальною площею 959,5 га ріллі, про що 12.04.2003 року у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Васильківської сільської ради вчинено запис за № 6, що відповідно до п.2 чинного на той час Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073 стало офіційним визнанням та підтвердженням державою виникнення у позивача права оренди вказаної земельної ділянки.

Орендована ним земельна ділянка на той час складалася з семи окремих масивів:

- площею 17,9 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0001;

- площею 140,9 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0002;

- площею 138,6 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0003;

- площею 204,6 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0004;

- площею 231,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0005;

- площею 111,3 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0006;

- площею 133,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0007.

17.01.2007 року позивач створив, зареєстрував та очолив фермерське господарство «Наше життя», яке має постійну кількість штатних працівників, сільськогосподарську техніку та інвентар, транспортні засоби, власне зерносховище.

26.03.2007 року позивач як приватний підприємець уклав з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі голови господарства ОСОБА_3, відповідача по справі, зареєстрований у встановленому порядку договір суборенди землі, відповідно до якого передав цьому господарству в суборенду на строк до 20.10.2012 року дві земельні ділянки загальною площею 244,4 га із наявних у позивача в оренді 959,5 га:

- площею 111,3 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0006;

- площею 133,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0007.

Таким чином, у позивача залишилося у користуванні 715,10 га землі.

13.04.2012 року позивач як приватний підприємець уклав з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі голови господарства ОСОБА_3, відповідача по справі, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 договір про обробіток орендованої позивачем земельної ділянки загальною посівною площею 715,10 га ріллі. Земельна ділянка, що підлягала обробітку відповідачем, вказана під №6 та №7 на карті-схемі, яка є невід'ємною частиною договору. При цьому загальна площа цих полів складає 715,10 га.

Предметом цього договору є надання селянським (фермерським) господарством «Васильківське» позивачу послуг з оброблення за власний рахунок земельної ділянки площею 715,10 га та проведення на ній робіт, пов'язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур (продукції) і її збором, договірна ціна яких склала суму в 1000000,00 гривень.

Позивач повинен був повернути ці кошти селянському (фермерському) господарству «Васильківське» в наступному порядку:

500000 грн. до 01.08.2012 року;

500000 грн. до 01.10.2012 року,

за умови підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.1.3 договору продукція, отримана з земельної ділянки площею 715,10 га є власністю тієї сторони, в якої земельна ділянка перебуває в користуванні на умовах оренди.

На вимогу відповідача в той же день позивач уклав з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі голови господарства ОСОБА_3, відповідача по справі, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 договір застави, за яким передав у заставу цьому господарству майбутній врожай 2012 року соняшника в кількості 1000 тон на площі 715,10 га заставною вартістю 2000000 грн.

В укладених 13.04.2012 року позивачем з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» договорах про обробіток земельної ділянки та застави відсутні умови про розгляд спорів між сторонами третейським судом, окремої третейської угоди сторони теж не підписували.

Селянське (фермерське) господарство «Васильківське» за відсутності в нього сільськогосподарської техніки та інвентарю і оборотних коштів до виконання договору про обробіток земельної ділянки не приступило, в односторонньому порядку відмовившись від нього, тому всі необхідні весняно-польові та роботи з вирощування сільськогосподарських культур (продукції) за власний рахунок виконало належне позивачу фермерське господарство «Наше життя», засіявши цю земельну ділянку площею 715,10 га соняшником.

Селянське (фермерське) господарство «Васильківське» засіяло власним соняшником лише суборендовану земельну ділянку площею 244,4 га.

Посилаючись на ст.ст.901, 629, 526 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, позивач вважає, що у нього не виникло і не існує ніяких зобов'язань перед селянським (фермерським) господарством «Васильківське» за укладеними 13.04.2012 року договорами про обробіток земельної ділянки та застави.

На неодноразові усні та письмові вимоги позивача селянське (фермерське) господарство «Васильківське» не надало йому жодного доказу виконання договору про обробіток земельної ділянки.

На початку вересня 2012 року належне позивачу фермерське господарство «Наше життя» почало збирати врожай соняшника з земельної ділянки площею 715,10 га, але встигло зібрати його лише на площі 77,9306 га.

21.09.2012 року та 22.09.2012 року відповідач за участю працівників невідомого охоронного підприємства здійснив силове рейдерське захоплення орендованої позивачем земельної ділянки площею 637,1694 (715,10- 77,9306 ) га та, задіявши належний йому комбайн зернозбиральний «John Deere 9500», реєстраційний номер НОМЕР_9 і попередньо найняті великовантажні автомобілі, під виглядом стягнення з позивача неіснуючого боргу, без документального оформлення відкрито збирав врожай соняшника, зібравши його за два дні на площі 74 га в розрахованій позивачем по середній врожайності по Петропавлівському району вазі після доробки 131,72 тони, і припинивши свої дії лише після втручання працівників міліції.

28.09.2012 року відповідач видав ОСОБА_5 засвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4 довіреність на представництво його інтересів перед буд-якими особами щодо вирішення будь-яких питань.

29.09.2012 року на підставі цієї довіреності ОСОБА_5 за участю працівників невідомого охоронного підприємства на підставі виготовленого, як стверджує позивач, відповідачем підробленого рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, підпис якого на рішенні також засвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4, на орендованій позивачем земельній ділянці площею 563,1694 (637,1694-74) га продовжили на користь відповідача, задіявши належний йому комбайн зернозбиральний «John Deere 9500», реєстраційний номер НОМЕР_9 і попередньо найняті великовантажні автомобілі, збір врожаю соняшника, зібравши його на площі 44,2 га в розрахованій позивачем по середній врожайності по Петропавлівському району вазі після доробки 79,118 тони, і припинивши свої дії лише після втручання працівників спецпідрозділу міліції «Беркут».

04.10.2012 року відповідач особисто, задіявши значну кількість зернозбиральних комбайнів та великовантажних автомобілів, продовжив на орендованій позивачем земельній ділянці збір врожаю соняшника, пояснивши прибувшому туди позивачу, що він діє на підставі відкритого виконавчого провадження про звернення стягнення на належний позивачу соняшник у кількості 1000 тон з площі 715,10 га.

05.10.2012 року позивач отримав від державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Лисяка М.М. постанову про відкриття виконавчого провадження, з якої дізнався, що 02.10.2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська на підставі виготовленого, як стверджує позивач, відповідачем підробленого рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, за заявою відповідача від 01.10.2012 року видав виконавчий лист № 403/12676/12 про звернення стягнення на вирощений позивачем на полях площею 715,10 га соняшник в кількості 1000 тон на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське».

Однак відповідач збирав врожай соняшника як фізична особа, без документального оформлення його кількості. До відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження зверталася представник відповідача, а не селянського (фермерського) господарства «Васильківське» ОСОБА_5

31.10.2012 року представник відповідача ОСОБА_5 звернулася до відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції із заявою про повернення без виконання виконавчого листа № 403/12676/12 нібито з підстав відсутності у позивача майна, приховавши той факт, що відповідач протиправно повністю зібрав належний позивачу врожай соняшника з земельної ділянки площею 637,1694 га, кількість якого в розрахованій позивачем по середній врожайності по Петропавлівському району, яка становить 17,9 ц/га, вазі після доробки складає 1140,53 тони.

Середньозважена ціна з ПДВ насіння соняшника на час збирання врожаю в жовтні 2012 року складала 4700-5000 грн./тонна.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно набув належне позивачу майно, а саме врожай насіння соняшника 2012 року із земельної ділянки площею 637,1694 га на суму 5 588 621 гривня 83 копійки з розрахунку:

637,1694 га Х 17,9 ц/га Х 4900 гривень = 5 588 621 гривня 83 копійки.

Безпідставність видачі відповідачу виконавчого листа №403/12676 про звернення стягнення на вирощений позивачем на полях площею 715,10 га соняшник в кількості 1000 тон на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське» підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили: ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року, постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року та Вищого господарського суду від 24.04.2013 року, якими скасоване рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, і ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2013 року, якою виконавчий лист №403/12676/12 про звернення стягнення на вирощений позивачем на полях площею 715,10 га соняшник в кількості 1000 тон на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське» визнано таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 5 588 621 (п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять одна) гривня 83 копійки.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідач (т.1, а.с.15), та його представники позов не визнали, надали суду усні та письмові заперечення (т.2, а.с. 203-206), в яких зазначили:

по-перше, на їхню думку, позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом або з якою у позивача існує спір. В обґрунтування своєї думки вони вказували на те, що позивач весь час посилається на договірні зобов'язання, які виникли між ним та селянським (фермерським) господарством «Васильківське», а саме на договір про обробіток земельної ділянки від 13.04.2012 року та договір застави від 13.04.2012 року, які були укладені між позивачем і селянським (фермерським) господарством «Васильківське». Відповідач і його представники вважають, що фізична особа ОСОБА_3 ніяким чином не має відношення до спірних правовідносин;

по-друге, представники відповідача вважають необґрунтованими посилання позивача на те, що у нього не виникло та до сьогоднішнього дня не існує ніяких зобов'язань перед селянським (фермерським) господарством «Васильківське» за договором про обробіток земельної ділянки від 13.04.2012 року та похідним від нього договором застави від 13.04.2012 року. Посилаючись на вимоги ст.60 ЦПК України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вони стверджують, що позивач жодним документом не довів відсутність у нього зобов'язань по зазначених вище договорах, і звертають увагу суду на те, що дані договори були посвідчені нотаріально, позивач не оскаржував їх у судовому порядку, як не оскаржував у судовому порядку невиконання умов договору селянським (фермерським) господарством «Васильківське», і не приймалося жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними або нікчемними;

по-третє, необґрунтованим, як вважають представники відповідача, є також посилання позивача на те, що 21.09.2012 року, 22.09.2012 року та 29.09.2012 року відповідач за участі працівників невідомої охоронної агенції здійснив силове рейдерське захоплення орендованої позивачем земельної ділянки та зібрав і привласнив урожай насіння соняшника, вирощений на ній позивачем. Визначаючи рейдерське захоплення як процес поглинання підприємств обманним способом, проти волі його власника, в результаті чого загарбники отримують контроль над активами підприємства, вони стверджують, що позивач не надав належних та допустимих доказів вчинення відповідачем таких дій;

по-четверте, представники відповідача вважають необґрунтованими твердження позивача, що відповідачем було підроблено рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, підпис якого на рішенні засвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4 Визначаючи підроблення документів як часткову чи повну заміну змісту дійсного документа(дописку, підчистку, заміну тексту або окремих слів, дати, підпису чи інших реквізитів, а підроблення як умисне виготовлення з метою збуту і збут, використання фальшивих грошових знаків, цінних паперів, знаків поштової оплати, проїзних квитків, номерів агрегатів транспортних засобів, документів, що надають комусь права або звільняють від обов'язків, штампів, печаток, бланків вони стверджують, що позивач не надав належних та допустимих доказів вчинення відповідачем таких дій;

по-п'яте, представники відповідача вважають, що жоден документ виконавчого провадження не містить даних про те, що відповідач привласнив врожай соняшника, адже виконавче провадження було відкрите про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача селянського (фермерського) господарства «Васильківське», а не на користь відповідача ОСОБА_3;

по-шосте, представники відповідача вважають неправомірним розрахунок позивача щодо кількості зібраного відповідачем врожаю та його вартості, тому що наданий позивачем документ підтверджує тільки зберігання у філії «Межівський об'єднаний хлібоприймальний пункт» ТОВ «Нікопольська зернова компанія» соняшника в кількості 134,697 тон у вазі після доробки, належного селянському (фермерському) господарству «Васильківське», а не відповідачу ОСОБА_3, а позивач, на їх думку, безпідставно розрахував його кількість в розмірі 1140,53 тон у вазі після доробки, виходячи з даних по всьому Петропавлівському району за відсутності інформації по врожайності соняшника в господарствах Васильківської сільської ради;

по-сьоме, представники відповідача вважають, що відповідач жодного майна позивача не набував та не зберігав, ніяких зобов'язань між ними не існувало, тому посилання позивача на норми статей 509, 1212 та 1213 ЦК України в обґрунтування позовних вимог є помилковим.

Треті особи на стороні відповідача третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович (т.1, а.с.18-19), і ОСОБА_5 (т.1, а.с.20-21), будучи неодноразово належним чином повідомлені судом про дату, час і місце, в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4 направила до суду письмові заяви за вихідним №82/01-16 від 24.10.2013 року та №85/01-16 від 01.11.2013 року, в яких просила розглянути справу без її участі, рішення винести згідно з законом.

Третя особа на стороні відповідача державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович 14.10.2013 року подав до суду письмові заперечення (т.2, а.с. 197-198), в яких просив розглянути справу та винести рішення у його відсутність, у позові відмовити. В своїх запереченнях він зазначив, що дійсно при наданні виконавчого документу заяву про відкриття виконавчого провадження писала ОСОБА_5 на підставі довіреності відповідача, але при цьому був присутній ОСОБА_3, факт чого він може підтвердити у судовому засіданні, який являється керівником селянського (фермерського) господарства «Васильківське», тобто стягувача за виконавчим провадженням. Його повноваження , як керівника, підтверджуються п.1.1 статуту селянського (фермерського) господарства «Васильківське», зареєстрованого 29.07.2011 року за № 12131050004000017 та довідкою з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 387467. Крім того, адреса місця проживання ОСОБА_3 і юридична адреса селянського (фермерського) господарства «Васильківське» співпадають. Таким чином, повноваження ОСОБА_5 були перевірені і порушення вимог ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» та п.2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, про що стверджує позивач, відсутні. При відкритті виконавчого провадження боржнику, тобто позивачу по справі, був постановою про відкриття виконавчого провадження наданий строк для добровільного виконання рішення, протягом якого він міг оскаржити цю постанову з метою зупинення або припинення виконання, але не зробив цього, тому державний виконавець на підставі ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою повного, реального та неупередженого виконання виконавчого листа прийняв рішення про примусове виконання. Посилання позивача на порушення вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вважає помилковим, оскільки перелік заходів примусового стягнення не може бути вичерпним і тому ним були вжиті інші заходи згідно з Законом.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши надані сторонами докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 57 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі наданих сторонами доказів суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 (т.1, а.с.9) 09.07.1997 року зареєстрований як фізична особа - підприємець в галузі виробництва товарної сільськогосподарської продукції , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_10 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 643568(т.1, а.с. 10-11).

11.04.2003 року згідно з розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 09.04.2003 року № 165-р-03 (т.1,а.с.23) як фізична особа - підприємець позивач уклав з Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області договір оренди землі, відповідно до якого отримав із земель запасу в користування строком на 9 років 07 місяців розташовану на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району земельну ділянку загальною площею 959,5 га ріллі, про що 12.04.2003 року у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Васильківської сільської ради вчинено запис за № 6 (т.1, а.с.24-27), що відповідно до п.2 чинного на той час Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» було офіційним визнанням та підтвердженням державою виникнення у позивача права оренди вказаної земельної ділянки.

Орендована ним земельна ділянка на той час складалася з семи окремих масивів:

- площею 17,9 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0001;

- площею 140,9 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0002;

- площею 138,6 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0003;

- площею 204,6 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0004;

- площею 231,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0005;

- площею 111,3 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0006;

- площею 133,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0007,

що підтверджується довідкою виконавчого комітету Васильківської сільської ради від 11.03.2013 року № 149 (т.1, а.с.28-29).

17.01.2007 року позивач створив та зареєстрував фермерське господарство «Наше життя» і став головою цього господарства, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 430520 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 643525 (т.1, а.с.12-14).

26.03.2007 року позивач як приватний підприємець уклав з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі голови господарства ОСОБА_3 (т.1, а.с.15-17), відповідача по справі, зареєстрований у встановленому порядку договір суборенди землі відповідно до якого передав цьому господарству в суборенду на строк до 20.10.2012 року дві земельні ділянки загальною площею 244,4 га (т.1, а.с.32-34) із наявних у позивача в оренді 959,5 га:

- площею 111,3 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0006;

- площею 133,1 га за кадастровим номером 1223881200:01:003:0007.

Таким чином, у позивача залишилося у користуванні 715,10 га землі.

13.04.2012 року позивач як фізична особа - підприємець уклав з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі голови господарства ОСОБА_3, відповідача по справі, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 договір про обробіток орендованої позивачем земельної ділянки загальною посівною площею 715,10 га ріллі. Земельна ділянка, що підлягала обробітку відповідачем, вказана під №6 та №7 на карті-схемі, яка є невід'ємною частиною договору. При цьому загальна площа цих полів складає 715,10 га (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 цього договору предметом договору є надання селянським (фермерським) господарством «Васильківське» позивачу послуг з оброблення за власний рахунок земельної ділянки площею 715,10 га та проведення на ній робіт, пов'язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур (продукції) і її збором, договірна ціна яких склала суму в 1000000,00 гривень.

Відповідно до пункту 2.2 цього договору позивач повинен був повернути затрачені кошти на проведення робіт селянському (фермерському) господарству «Васильківське» в наступному порядку:

500000 грн. до 01.08.2012 року;

500000 грн. до 01.10.2012 року.

Зі змісту пунктів 1.2 та 1.3 договору продукція, отримана з земельної ділянки площею 715,10 га є власністю позивача як сторони, в якої земельна ділянка перебувала в користуванні на умовах оренди (т.1, а.с.35-37).

В той же день 13.04.2012 року позивач уклав з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі голови господарства ОСОБА_3, відповідача по справі, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 договір застави, за яким передав у заставу цьому господарству майбутній врожай 2012 року соняшника в кількості 1000 тон на площі 715,10 га заставною вартістю 2000000 грн.(т.1, а.с.38-39).

За своєю правовою природою укладений позивачем з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі відповідача договір про обробіток орендованої позивачем земельної ділянки є договором про надання послуг, передбаченим ст.901 ЦК України, в якій містяться наступні норми:

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Селянське (фермерське) господарство «Васильківське» порушило умови договору та вимоги статей 526 і 629 ЦК України, згідно з якою договір є обов'язковим для виконання сторонами, і до виконання договору про обробіток земельної ділянки не приступило, в односторонньому порядку відмовившись від нього, не маючи сільськогосподарської техніки, що підтверджується повідомленням від 21.12.2012 року № 3507/05/1 першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області (т.1, а.с.40), тому всі необхідні весняно-польові та роботи з вирощування сільськогосподарських культур (продукції) за власний рахунок виконало належне позивачу фермерське господарство «Наше життя», яке має працівників, що підтверджується записами в їх трудових книжках (т.1, а.с.41-45), сільськогосподарську техніку та інвентар (т.1, а.с.46-49) і транспортні засоби, що прідтверджєується копіями свідоцтв про їх реєстрацію (т.1. а.с.50), придбавши паливно-мастильні матеріали, насіння, мінеральні добрива, пестициди, гербіциди, що підтверджується копіями відповідних договорів, рахунків, платіжних доручень, накладних, товаро-транспортних накладних (т.1. а.с.51-152), засіявши цю земельну ділянку площею 715,10 га соняшником і виконавши догляд за посівами, що підтверджується копіями облікових листів трактористів-машиністів із зазначенням сільськогосподарської культури, виконаних робіт, їх обсягу, тривалості тощо (т.1, а.с.153-171), актами витрат насіння і садивного матеріалу, внесення добрив, гербіцидів, ядохімікатів (т.1, а.с. 172-174).

На неодноразові письмові вимоги позивача:

- від 10.12.2012 року №10/12/12-8-гс, №10/12/12-8/1-гс, №10/12/12-9-гс, №10/12/12-10-гс, відправлені 13.12.2012 року, отримані 21.12.2012 року (т.2, а.с.13-17);

-від 07.03.2013 року № 7/3-1-13гс, № 7/3-2-13гс, № 7/3-3-13гс, № 7/3-4-13гс, відправлені 13.03.2013 року (т.2, а.с.18-22);

селянське (фермерське) господарство «Васильківське» не надало йому жодного доказу виконання договору про обробіток земельної ділянки від 13.04.2012 року. Не надано таких доказів і суду. Разом з тим відповідач не заперечував отримання ним, як головою селянського (фермерського) господарства «Васильківське», зазначених письмових звернень позивача, як і звернення від 07.03.2013 року № 7/3-5-13гс, відправленого 13.03.2013 року, в якому позивач просив підписати направлений ним разом із супровідним листом акт звірки взаєморозрахунків за вищевказаним договором (т.2, а.с.23-24), який відповідач не підписав і не повернув позивачу.

Відповідач, як засновник і голова селянського (фермерського) господарства «Васильківське» не надав суду ніяких доказів наявності невиконаних позивачем зобов'язань перед цим фермерським господарством не тільки за укладеними 13.04.2012 року договорами про обробіток земельної ділянки та застави, а й за будь-якими іншими правочинами за участю позивача, відповідача або селянського (фермерського) господарства «Васильківське» станом на вересень 2012 року.

На підставі аналізу наданих сторонами доказів суд встановив, що у позивача не виникло і не існує ніяких зобов'язань перед селянським (фермерським) господарством «Васильківське» за укладеними 13.04.2012 року договорами про обробіток земельної ділянки та застави або іншими правочинами, укладеними між сторонами по справі.

На початку вересня 2012 року належне позивачу фермерське господарство «Наше життя» почало збирати врожай соняшника з земельної ділянки площею 715,10 га, але зібрало його тільки на площі 77,9306 га.

21.09.2012 року та 22.09.2012 року відповідач за участю найманих працівників, задіявши належний йому комбайн зернозбиральний «John Deere 9500», реєстраційний номер НОМЕР_9 і найняті великовантажні автомобілі, без документального оформлення, з орендованої позивачем земельної ділянки площею 637,1694 (715,10- 77,9306 ) га відкрито збирав врожай соняшника, зібравши його за два дні на площі 74 га в розрахованій позивачем по середній врожайності по Петропавлівському району вазі після доробки 131,72 тони, і припинивши свої дії лише після втручання працівників міліції, що підтверджується складеним слідчим Петропавлівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Коробським Л.Г. протоколом огляду місця події з доданими фотографіями та схемами земельних ділянок (т.1, а.с. 175-180).

28.09.2012 року відповідач видав ОСОБА_5 посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4 довіреність бути його представником перед будь-якими третіми особами щодо вирішення будь-яких питань, з правом доступу до належного йому майна, зареєстровано в реєстрі за №2407 (т.1, а.с. 183) .

29.09.2012 року на підставі цієї довіреності ОСОБА_5 за участю найманих працівників на підставі незаконно виготовленного рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, підпис якого на рішенні також засвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за №2405 (т.1, а.с. 181-182), з орендованої позивачем земельної ділянки площею 563,1694 (637,1694-74) га продовжили на користь відповідача, задіявши належний йому комбайн зернозбиральний «John Deere 9500», реєстраційний номер НОМЕР_9 і найняті великовантажні автомобілі, збір врожаю соняшника, зібравши його на площі 44,2 га в розрахованій позивачем по середній врожайності по Петропавлівському району вазі після доробки 79,118 тони, і припинивши свої дії лише після втручання працівників спецпідрозділу міліції «Беркут», що підтверджується складеним слідчим Петропавлівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Коробським Л.Г. протоколом огляду місця події з доданими фотографіями та схемами земельних ділянок (т.1, а.с. 184-186).

02.10.2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська за заявою відповідача від 01.10.2012 року на підставі незаконно виготовленого рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, за відсутності сторін постановив ухвалу про видачу (т.1, а.с.187) і видав виконавчий лист № 403/12676/12 про звернення стягнення на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) - соняшник у кількості 1000 (одна тисяча) тон, який знаходиться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га , що відносяться до полів Васильківської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і перебуває у користуванні позивача ОСОБА_1 на умовах оренди згідно з договором оренди від 11.04.2003 року, зареєстрованим 12.04.2003 року у книзі реєстрації договорів оренди під № 6 Петропавлівською райдержадміністрацією Дніпропетровської області, шляхом набуття селянським (фермерським) господарством «Васильківське» права власності на вказане майно (врожай соняшника 2012 року - насіння соняшнику (т.1, а.с. 188).

Відповідно до п.1) ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

03.10.2012 року державний виконавець Лисяк М.М. відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, розглянувши заяву від 03.10.2012 року представника відповідача ОСОБА_5, яка діяла на підставі посвідченої 28.09.2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4 довіреності, про прийняття на виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення з позивача на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське» врожаю соняшника в кількості 1000 тон із земельної ділянки площею 715,10 га, яка знаходиться в оренді позивача згідно з договором від 11.04.2003 року (т.1, а.с. 192), виніс постанову про відкриття виконавчого провадження і звернення стягнення на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) - соняшник у кількості 1000 (одна тисяча) тонн, який знаходиться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, загальною площею 715,10 га, що відносяться до полів Васильківської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і перебуває у користуванні позивача ОСОБА_1 на умовах оренди згідно з договором оренди від 11.04.2003 року, і в п.2 постанови встановив боржнику добровільно виконати в строк до 05.10.2012 року (т.1, а.с. 190 -191). Копію цієї постанови представник відповідача ОСОБА_5 отримала в той же день 03.10.2012 року, що підтверджується її розпискою на оригіналі постанови (т.1, а.с. 191). Копію постанови боржнику ОСОБА_1, позивачу по даній справі, державний виконавець направив 04.10.2012 року (т.1, а.с. 191).

В той же день, 04.10.2012 року, незважаючи на те, що строк добровільного виконання, встановлений позивачу постановою державного виконавця Лисяка М.М. відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області ще не закінчився, відповідач особисто, задіявши значну кількість зернозбиральних комбайнів та великовантажних автомобілів, продовжив на орендованій позивачем земельній ділянці збір врожаю соняшника, а державний виконавець Лисяк М.М. на порушення вимог ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» о 15 годині 42 хвилини в с.Запоріжжя Васильківської сільської ради на польовій дорозі біля орендованого позивачем поля склав акт примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в якому зазначив, що протягом дня 04.10.2012 року з поля було вивезено двома автомобілями «Камаз» з причепом насіння соняшника приблизно 55 тон. На порушення вимог Інструкції про організацію та проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 року, в акті відсутні підписи стягувача (його представника) та боржника (т.1, а.с.193).

В той же день, 04.10.2012 року, о 16 годині 45 хвилин в с.Запоріжжя Васильківської сільської ради на польовій дорозі біля орендованого позивачем поля державний виконавець Лисяк М.М. склав акт примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в якому зазначив, що при виїзді на поле, яке вказано у виконавчому листі, з'ясувалося, що при заїзді на нього стояв автомобіль «Камаз» АЕ 91-94 АХ з причепом АЕ 71-59 ХТ з врожаєм соняшника. Як з'ясувалося, соняшник йому відгрузили комбайни, які працювали на полі. Соняшник був зважений і вилучена копія товарно-транспортної накладної буде представлена державному виконавцю представником стягувача. Акт підписаний державним виконавцем, двома понятими і представником відповідача ОСОБА_5 (т.1, а.с.194).

В той же день, 04.10.2012 року, о 18 годині 00 хвилин в с.Запоріжжя Васильківської сільської ради на польовій дорозі біля орендованого позивачем поля державний виконавець Лисяк М.М. склав акт примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в якому зазначив, що від комбайнів від'їхав автомобіль «Камаз» НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_6 з врожаєм соняшника. Соняшник був зважений і вилучена копія товарно-транспортної накладної буде представлена державному виконавцю представником стягувача. Акт підписаний лише державним виконавцем, хоч і складений у присутності представника відповідача ОСОБА_5 (т.1, а.с.195).

В той же день, 04.10.2012 року о 19 годині 50 хвилин в с.Запоріжжя Васильківської сільської ради на польовій дорозі біля орендованого позивачем поля, державний виконавець Лисяк М.М. склав акт примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в якому зазначив, що від комбайнів від'їхав автомобіль «Камаз» НОМЕР_11 з причепом НОМЕР_12 з врожаєм соняшника. Соняшник був зважений і вилучена копія товарно-транспортної накладної буде представлена державному виконавцю представником стягувача. Акт підписаний лише державним виконавцем, хоч і складений у присутності представника відповідача ОСОБА_5 (т.1, а.с.196).

В той же день, 04.10.2012 року в с. Запоріжжя Васильківської сільської ради державний виконавець Лисяк М.М. без зазначення часу склав акт примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в якому зазначив, що при виїзді до соняшникового поля, яке знаходиться біля с. Запоріжжя з південної сторони загальною площею 213 га з'ясувалося, що приблизно половина поля було скошено, а приблизно 100-140 га соняшника було не скошено. Акт складено в присутності відповідача і підписано ним в якості стягувача (т.1, а.с.197).

05.10.2012 року в смт. Петропавлівка, що підтверджується складеним державним виконавцем Лисяком М.М. відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області актом (т.1, а.с.202), позивач отримав від державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Лисяка М.М. копію постанови про відкриття виконавчого провадження (т.1, а.с.190- 191), з якої дізнався, що 02.10.2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська на підставі незаконно виготовленого рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12, за заявою відповідача від 01.10.2012 року видав виконавчий лист № 403/12676/12 про звернення стягнення на вирощений позивачем на полях площею 715,10 га соняшник в кількості 1000 (одна тисяча) тон на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське».

В той же день, 05.10.2012 року, наказом начальника відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області державному виконавцю Лисяку М.М. було призначено робочим днем суботу 06.10.2012 року (т.1, а.с.198).

В той же день, 05.10.2012 року, державний виконавець Лисяк М.М. за вихідним № 03-14/6570 з посиланням на ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» направив письмовий запит голові Васильківської сілської ради про надання викопіювання польових карт стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га, які відносяться до полів Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і перебувають у користуванні ОСОБА_1 (т.1, а.с.199).

06.10.2012 року відповідач особисто та представник відповідача ОСОБА_5, задіявши значну кількість зернозбиральних комбайнів та великовантажних автомобілів, продовжили на орендованих позивачем земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га збір врожаю соняшника, що підтверджується актами державного виконавця Лисяка М.М. від 06.10.2012 року з підписом представника відповідача ОСОБА_5 та товарно-транспортними накладними (т.1, а.с. 203-216), з яких вбачається, що в цей день було зібрано і вивезено на зберігання до філії «Межівського об'єднаного хлібоприймального пункту» товариства з обмеженою відповідальністю Нікопольська зернова компанія за договором № 61 складського зберігання соняшнику від 06.10.2012 року, укладеного між зазначеною філією та селянським (фермерським) господарством «Васильківське» в особі відповідача:

-автомобілем «Камаз» державний № НОМЕР_1 з причепом № НОМЕР_2 31,56 тон насіння соняшнику (т.1, а.с. 203, 205);

- автомобілем «Камаз» державний № НОМЕР_3 з причепом № НОМЕР_4 35,80 тон насіння соняшнику (т.1, а.с. 204, 206);

-автомобілем «Камаз» державний № НОМЕР_13 з причепом № НОМЕР_14 36,70 тон насіння соняшнику (т.1, а.с. 209-211);

- автомобілем «Камаз» державний № НОМЕР_5 з причепом № НОМЕР_6 38,36 тон насіння соняшнику (т.1, а.с. 212-214).

Згідно з вищенаведеними документами з земельних ділянок, що перебували в оренді позивача 06.10.2012 року було зібрано і вивезено насіння соняшнику в кількості у фізичній вазі 142,42 тони.

З реєстру № МОП-000916 накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовим зразком від 06.10.2012 року, складської квитанції на зерно №1506 від 06.10.2012 року (бланк серії АУ № 368506), виданих філією «Межівського об'єднаного хлібоприймального пункту» товариства з обмеженою відповідальністю Нікопольська зернова компанія, книги руху зерна і зернопродуктів за період з 06.10.2012 року по 08.10.2012 року по зазначеній філії вбачається, що 06.10.2012 року від СФГ «Васильківське» надійшло соняшнику 2012 року у фізичній вазі 134,697 тон (т.1, а.с.229, т.2, а.с.3, 2).

В той же день, 06.10.2012 року в с.Запоріжжя Васильківської сільської ради на польовій дорозі біля орендованого позивачем поля, державний виконавець Лисяк М.М. без зазначення часу їх складання склав три акти примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в яких зазначив, що:

-при проведенні виконавчих робіт на полі загальною площею 80 га С(Ф) Г «Васильківським» було скошено 60 га соняшника (т.1, а.с.207);

-при проведенні примусового виконання на полі загальною площею 205 га на початок збирання знаходилося і було зібрано насіння соняшнику з загальної площі 105 га (т.1, а.с.208);

-при проведенні виконавчих дій поле площею 17 га було скошено в повному обсязі С(Ф)Г «Васильківським» (т.1, а.с.215).

Всі три акти підписані державним виконавцем, понятими і відповідачем ОСОБА_3

В той же день, 06.10.2012 року о 22 годині 00 хвилин в с.Запоріжжя Васильківської сільської ради на польовій дорозі біля орендованого позивачем поля, державний виконавець Лисяк М.М. склав акт примусового виконання виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське», в якому зазначив, що станом на 22 години 00 хвилин соняшникове насіння, яке залишалося на полях, які були вказані у виконавчому листі, було скошено в повному обсязі. Зібраний врожай прийняла на відповідальне зберігання представник відповідача (у акті - стягувача) ОСОБА_5 Акт підписаний державним виконавцем, понятими та представником стягувача (відповідача) ОСОБА_5 (т.1, а.с. 216).

31.10.2012 року представник відповідача ОСОБА_5 звернулася до відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції із заявою про повернення без виконання виконавчого листа № 403/12676/12 у зв'язку з відсутністю майна, визначеного у виконавчому листі (т.1, а.с. 217).

05.11.2012 року державний виконавець Лисяк М.М. відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області , розглянувши заяву від 31.10.2012 року представника відповідача ОСОБА_5, виніс постанову про повернення виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 403/12676/12 від 02.10.2012 року про стягнення врожаю соняшника в кількості 1000 (одна тисяча) тон з позивача ОСОБА_1 на користь С(Ф)Г «Васильківське» стягувачу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року по справі № 11/904/213/2013 задоволена заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, винесеного третейським суддею Безбатько С.М. у третейській справі 01/01/12 і зазначене рішення скасоване. Суд прийшов до висновку, що рішення третейського суду у справі 01/01/12 від 28.09.2012 року прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, що є підставою для його скасування (т.2, а.с.4-5).

Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року та Вищого господарського суду України від 24.04.2013 року по справі № 11/904/213/2013 залишені без задоволення відповідно апеляційна та касаційна скарги С(Ф)Г «Васильківське», а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року залишена без змін(т.2, а.с.6-11).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2013 року по справі № 200/6671/13-ц задоволена заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання виданого 02.10.2012 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа по справі № 403/12676/12 про звернення стягнення на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) - соняшник у кількості 1000 (одна тисяча) тон, який знаходиться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га , що відносяться до полів Васильківської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і перебуває у користуванні позивача ОСОБА_1 на умовах оренди згідно з договором оренди від 11.04.2003 року та зареєстрованого 12.04.2003 року у книзі реєстрації договорів оренди під № 6 Петропавлівською райдержадміністрацією Дніпропетровської області, шляхом набуття селянським (фермерським) господарством «Васильківське» права власності на вказане майно (врожай соняшника 2012 року - насіння соняшнику), таким, що не підлягає виконанню (т.2, а.с.12).

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб,що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений в ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, адже згідно з ч. 2 цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 1212 ЦК України передбачено наступне:

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року по справі 6-88цс-13 зазначається:

«Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна,

б) набуття або збереження за рахунок iншої особи,

в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого;

4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.»

У даному випадку правова підстава набуття майна відповідачем відсутня взагалі.

Відповідач не надав суду жодних доказів про наявність боргового зобов'язання позивача перед відповідачем як на підставі договору про обробіток земельної ділянки від 13.04.2012 року та договору застави від 13.04.2012 року, які були укладені між позивачем і селянським (фермерським) господарством «Васильківське» (т.1, а.с.35-39), так із інших правочинів, в рахунок виконання якого відповідач зібрав і привласнив врожай насіння соняшнику в 2012 році на полях, що перебували в оренді позивача.

В укладених 13.04.2012 року позивачем з селянським (фермерським) господарством «Васильківське» договорах про обробіток земельної ділянки та застави (т.1, а.с.35-39) відсутні умови про розгляд спорів між сторонами третейським судом, доказів укладення окремої третейської угоди сторони не надали.

Безпідставність видачі відповідачу виконавчого листа №403/12676 про звернення стягнення на вирощений позивачем на полях площею 715,10 га соняшник в кількості 1000 тон на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське» підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили: ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року, якою скасоване рішення третейського судді Безбатько С.М. від 28.09.2012 року по справі № 01/01/12 постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року та Вищого господарського суду від 24.04.2013 року, якими ця ухвала залишена без змін, і ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2013 року, якою виконавчий лист №403/12676/12 про звернення стягнення на вирощений позивачем на полях площею 715,10 га соняшник в кількості 1000 тон на користь селянського (фермерського) господарства «Васильківське» визнано таким, що не підлягає виконанню (т.2, а.с.4-12).

У ст. 1213 України містяться такі приписи:

1. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

2. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Виходячи із змісту сттаті 213 ЦК України та положень ч.1 ст.214 ЦК України про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, і з цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач не зберіг безпідставно набуте ним майно позивача у вигляді насіння соняшнику в кількості, розрахованій позивачем в розмірі 1140,53 тони, і не оспореній відповідачем на підставі власного розрахунку, немає такого розрахунку і в матеріалах виконавчого провадження (т.1, а.с.189-228, 243), то за рішенням суду позивачу з відповідача, який відмовився це зробити добровільно, має бути відшкодована вартість цього майна, привласненого відповідачем і використаного ним на власний розсуд, визначена судом на момент розгляду справи, виходячи з ціни, по якій відповідач мав можливість продати безпідставно набуте насіння соняшнику в жовтні 2012 року, а саме 4900 гривень за одну тону, що підтверджується даними, наданими на запити позивача у відповідях управління агропромислового розвитку Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 18.12.12 року за вихідним № 127, головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації за вихідним №22/0/119-13 від 03.01.2013 року, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.12.2012 року за вихідним № 37-11-4-16/24566 (т.2, а.с.28-30). При цьому суд враховує, що відповідач не надав суду жодних доказів ні кількості зібраного ним на полях, що перебували в оренді позивача, і привласненого ним врожаю насіння соняшнику, ні ціни, по якій він продав цей соняшник, ні розміру отриманого доходу (прибутку).

Суд також не може погодитися із запереченнями відповідача проти позову, в яких він стверджує, що він не є належним відповідачем по справі, бо, на його думку, позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом і з якою у позивача існували договірні зобов'язання, які виникли між ним та селянським (фермерським) господарством «Васильківське», на підставі договору про обробіток земельної ділянки від 13.04.2012 року та договору застави від 13.04.2012 року, адже виконавче провадження було відкрите за заявою селянського (фермерського) господарства «Васильківське», а не фізичної особи ОСОБА_3.

Однак, як встановив суд, відповідач збирав врожай соняшника як фізична особа, за участю свого представника як фізичної особи ОСОБА_5, без повного документального оформлення його кількості і повного оприбуткування на селянське (фермерське) господарство «Васильківське», навпаки на зберігання до філії «Межівського об'єднаного хлібоприймального пункту» товариства з обмеженою відповідальністю Нікопольська зернова компанія за договором № 61 складського зберігання соняшнику від 06.10.2012 року від імені СФГ «Васильківського» як власника було здано лише близько 12% зібраного відповідачем на земельних ділянках, що перебували в оренді позивача, врожаю соняшника - 134,697 тон (т.1, а.с.229, т.2, а.с.3, 2) з 1140,53 тон, які зібрав відповідач.

До відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження та із заявою про повернення без виконання виконавчого листа № 403/12676/12 з підстав відсутності майна, зазначеного у виконавчому листі, зверталася представник відповідача як фізичної особи, а не селянського (фермерського) господарства «Васильківське», ОСОБА_5

У складі селянського (фермерського) господарства «Васильківське» не було інших членів, крім відповідача, отже воно за формою власності було приватним підприємством, і його власність фактично була приватною власністю відповідача, тільки він володів і розпорядився нею, ліквідувавши його і привласнивши все майно ліквідованого селянського (фермерського) господарства «Васильківське» (т.1, а.с.16-17), адже відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про фермерське господарство» майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його Статуту. Відповідач не надав суду жодних доказів своїх тверджень про те, що майно ліквідованого селянського (фермерського) господарства «Васильківське» він роздав за борги господарства.

Суд дійшов висновку, що відповідач умисно 04.06.2013 року в процесі цивільного спору з позивачем прийняв рішення про ліквідацію селянського (фермерського) господарства «Васильківське» (т.1, а.с.16-17) з метою не повернення позивачу безпідставно набутого майна.

Зроблений позивачем розрахунок вартості безпідставно набутого відповідачем належного позивачу майна, а саме врожаю насіння соняшнику 2012 року із площі 637,1694 га підтверджується відповідями на запити позивача відділу статистики у Петропавлівському районі головного управління статистики у Дніпропетровській області Державної служби статистики України від 13.12.2012 року за вихідним № 39-38/3ПІ, управління агропромислового розвитку Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 18.12.12 року за вихідним № 125 щодо урожайності соняшника в 2012 році в початково-оприбутковані вазі -18,8 ц/га, у вазі після доробки - 17,9 ц/га (т.2, а.с.25-26), та відповідями управління агропромислового розвитку Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 18.12.12 року за вихідним № 127, головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації за вихідним №22/0/119-13 від 03.01.2013 року, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.12.2012 року за вихідним № 37-11-4-16/24566 щодо ціни насіння соняшнику в ромірі 4700-5000 гривень/тонна (т.2, а.с.28-30). По ціні 4900 гривень за тонну відповідач здав на зберігання до філії «Межівського об'єднаного хлібоприймального пункту» товариства з обмеженою відповідальністю Нікопольська зернова компанія за договором № 61 складського зберігання соняшнику від 06.10.2012 року насіння соняшнику у кількості 134,697 тон (т.1, а.с.229).

За встановлених судом обставин суд погоджується із зробленим позивачем розрахунком :

637,1694 га Х 17,9 ц/га Х 4900 гривень = 1140,53 тони Х 4900 гривень= 5 588 621 гривня 83 копійки,

і вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна в сумі 5 588 621 (п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять одна) гривня 83 копійки.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач сплатив судовий збір за подачу позову в розмірі 3441 гривні (т.1, а.с. 1) та за подачу заяв про забезпечення позову (т.2, а.с. 34) в розмірі 114,7 гривні х 3 = 344,10 гривні, всього в сумі 3785,10 гривні, які слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, статей 16, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 3, 11,15, 60, 61, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України,

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача фермерське господарство "Наше життя", до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович, про стягнення вартості безпідставно набутого майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2, вартість безпідставно набутого майна, а саме вартість насіння соняшника в кількості 1140 (тисяча сто сорок) тон 530 (п'ятсот тридцять ) кілограмів в сумі 5588612 (п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот дванадцять) гривень 83 копійки та судові витрати в сумі 3785 (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 10 копійок, всього в сумі 5592397 (п'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто дві тисячі триста дев'яносто сім) гривень 93 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П. О. Бурда