Справа № 188/2281/13-ц
Провадження № 2/188/936/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Бурди П.О.,
при секретарі - Хандрига Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
13.11.2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання належності домоволодіння, визнання спадкоємцем та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову позивачка зазначає, що 14.06.1974 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 про, що виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського районного суду видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 15.06.1974 року та зроблено актовий запис № 23.
19 травня 1979 року її чоловік ОСОБА_3 придбав житловий будинок по АДРЕСА_1, про що відповідно між ним та продавцем ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу будинку, який посвідчено секретарем виконкому Миколаївської сільської ради народних депутатів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_2 від 11 березня 2013 року, видане виконкомом Миколаївської сільської ради.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок, господарські будівлі та споруди: житловий будинок, загальною площею 48,9 кв.м. - «А», літня кухня з сараєм - літ. «Б», сарай - літ. «Г», сарай - літ «г», погріб - літ «пдБ», убиральня - літ «В», огорожа - № 1-4, свердловина № 5, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, вартість садиби визначено суб'єктом оціночної діяльності на підставі договору від 13.09.2013 року № 147/13.
Позивачка стверджує, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_3 і на момент його смерті проживала з ним, що підтверджується довідкою Миколаївської сільської ради № 3361 від 04.11.2013 року.
Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований АДРЕСА_1, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, тому що правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім'я померлого був наданий без реєстрації відповідних прав, тобто не зареєстровано належним чином договір купівлі - продажу житлового будинку.
Нотаріус також роз'яснив позивачці, що у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ відсутній, питання належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
На підставі ст. ст. 328, 182, 657, 1216, 1268 ЦК України позивачка просить суд визнати дійсним договір купівлі продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, встановити факт належності зазначеного домоволодіння ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок по АДРЕСА_1.
Позивачка подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач Миколаївська сільська рада подала до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності її представника, позовні вимоги визнала.
В судове засідання сторони не з'явилися, тому відповідно до правил ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 24, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 11 березня 2013 року /а.с. 8/.
На день смерті ОСОБА_3 володів та проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу будинку, який посвідчено секретарем виконкому Миколаївської сільської ради народних депутатів 19 травня 1979 року, договір зареєстровано в книзі запису нотаріальних дій під № 45 /а.с. 6/.
Зазначена садиба згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленим 13.09.2013 року КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», на ім'я ОСОБА_3, складається з житлового будинку, загальною площею 48,9 кв.м. - «А», літня кухня з сараєм - літ. «Б», сарай - літ. «Г», сарай - літ «г», погріб - літ «пдБ», убиральня - літ «В», огорожа - № 1-4, свердловина № 5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 10 - 12/.
Згідно з довідкою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 2007 від 11.09.2013 року померлому ОСОБА_3 дійсно належало домоволодіння по АДРЕСА_1 /а.с. 7/.
Родинні відносини позивачки з померлим підтверджуються свідоцтвом про шлюб, яке видане виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району серії НОМЕР_1 від 15.06.1974 року/а.с. 5/.
Згідно довідки, виданої Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області № 3361 від 04.11.2013 року, померлий ОСОБА_3 дійсно мешкав та був зареєстрований по день смерті за адресою АДРЕСА_1, разом з ним постійно по день його смерті проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_1 /а.с. 9/.
Вартість садиби складає 29 500 грн., що підтверджується висновком про оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності, виконаним на підставі договору від 13.09.2013 року № 147/13.
Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Позивачка зверталася до нотаріуса, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, тому що наданий нею правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім'я померлого був наданий без реєстрації відповідних прав, тобто , про що нотаріусом винесено постанову від 12.09.2013 року /а.с. 19/.
Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, в редакції від 04.07.2012 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Оскільки договір купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 19.05.1979 року між продавцем ОСОБА_4 і покупцем ОСОБА_3, який посвідчено секретарем виконкому Миколаївської сільської ради народних депутатів 19 травня 1979 року, і зареєстровано в книзі запису нотаріальних дій під № 45 є дійсним, незважаючи на відсутність його державної реєстрації, передбаченої вищезазначеним Законом, тому що реєстрація права власності на будинок за ОСОБА_3 була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, то, враховуючи оспорюванння цього права нотаріусом, слід визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 та встановити факт належності житлового будинку з господарським будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, ст. ст. 316, 328, 376, 1216, 1218, 1268 ЦК України, керуючись статтями 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради про визнання належності домоволодіння, визнання спадкоємцем та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 та встановити факт належності житлового будинку з господарським будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, та визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 48,9 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1, та складається з: житловий будинок,. - «А», літня кухня з сараєм - літ. «Б», сарай - літ. «Г», сарай - літ «г», погріб - літ «пдБ», убиральня - літ «В», огорожа - № 1-4, свердловина № 5 , ринкова вартість якого складає 29 500 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П. О. Бурда