Справа № 188/2314/13-ц
Провадження № 2/188/950/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі Хандригі Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач 18.11.2013 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 6 000 грн., посилаючись на те, що він з 1990 року по 10.10.2012 року працював в тяжких та шкідливих підземних умовах на шахті «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля».
10.10.2012 року він був звільнений з підприємства у зв'язку з невідповідністю виконуваної роботи стану його здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
Під час роботи на підприємстві він отримав професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31.05.2013 року.
В зв'язку з захворюванням МСЕК встановила йому 04.09.2013 року втрату працездатності в розмірі 60% та визнала інвалідом третьої групи. Внаслідок отриманого захворювання йому була завдана моральна шкода, яка виражається в тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, часто відчуває біль, страждання, що підтверджується виписками з історій хвороби, не має можливості виконувати домашню роботу, все це порушує його звичайний спосіб життя. Тому просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 000 гривень.
В судове зсідання позивач не з'явився, надав письмову заяву з проханням про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримує і просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Маловик Д.А. надав письмове клопотання про розгляд справи в його відсутність, та письмові заперечення, в яких позов не визнає, посилаючись на обставини, вказані в запереченні: відсутність доказів того, що внаслідок психічних переживань настали негативні наслідки для здоров'я позивача у вигляді каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, відсутність висновку експертизи про наявність моральної шкоди, порушення передбаченого ст.233 КЗпП України строку звернення до суду, відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди з підприємства на користь застрахованої особи. Посилаючись на ст.ст. 8, 46 Конституції України, ст.9 Закону України «Про охорону праці», ст.ст.21, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 4, 999 ЦК України, ст.ст. 8 і 213 ЦПК України, представник відповідача просить в позові відмовити.
Суд, вивчивши заперечення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Ювілейна» ВАТ Павлоградвугілля, правонаступником якого є ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», з повним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки /а.с. 4-6/.
За час роботи позивач отримав професійне захворювання і йому 04.09.2013 року було встановлено 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0024388 /а.с. 8/.
Згідно з п.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який діяв з 01.04.2001 року, було передбачено відшкодування моральної шкоди відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних на виробництві та професійних захворювань України, але вказана норма законом від 23.02.2007 року виключена.
Згідно з п.1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин , якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Згідно зі ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20 - рп/2008 від 08.10.2008 року, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка завдана йому в результаті отриманого професійного захворювання під час роботи в шкідливих умовах праці, тобто під час роботи в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди позивачеві встановлена тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, постійно відчуває біль, що підтверджується виписками з історії хвороби /а.с. 12-13/, все це порушує його звичайний спосіб життя. Враховуючи наявність письмових доказів стійкої втрати професійної працездатності позивачем та рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп2004 р., згідно з яким громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди, суд вважає надані позивачем докази достатніми для встановлення факту наявності моральної шкоди, завданої позивачу ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
Стаття 237-1 КЗпП України визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Стаття 23 ЦК України передбачає наступне:
1.Особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях. Які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (п.1).
3.Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди. Яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд бере до уваги роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. ( з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманої позивачем виробничої травми, ступінь втрати професійної працездатності, обсяг фізичних та моральних страждань, їх інтенсивність та довго тривалість, істотність вимушених змін у його житті, наслідків, що наступили, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач є обґрунтованою і відповідає ступеню завданої шкоди.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 114,70 грн.
На підставі ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави 114,70 грн.( сто чотирнадцять гривень 70 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П. О. Бурда