Справа № 188/1511/13-ц
Провадження № 2/188/641/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі Хандрига Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позову зазначає, що 24.10.2012 року було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу в борг 40000 гривень, а відповідач зобов'язався їх повернути 27.12.2012 року, про що дав письмову розписку, якою згідно ст.1047 ЦК України підтвердив укладення договору позики та його умови та підтвердив передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Умови договору позивач виконав, що підтверджується розпискою, виданою відповідачем 24.10.2012 року.
В термін до 27.12.2012 року відповідач не тільки не повернув борг, а й постійно уникає будь-яких контактів з позивачем, жодних пояснень з приводу повернення боргу не надає, не має наміру добровільно повернути борг.
Станом на 01.08.2013 року відповідач борг за договором позики не повернув.
Крім цього, 04.01.2013 року було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу в борг гривню в розмірі, еквівалентному 3000 доларів США, а відповідач зобов'язався їх повернути 10.01.2013 року, про що дав письмову розписку, якою згідно ст.1047 ЦК України підтвердив укладення договору позики та його умови та підтвердив передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Умови договору позивач виконав, що підтверджується розпискою, виданою відповідачем 04.01.2013 року.
В термін до 10.01.2013 року відповідач не тільки не повернув борг, а й постійно уникає будь-яких контактів з позивачем, жодних пояснень з приводу повернення боргу не надає, не має наміру добровільно повернути борг.
Станом на 01.08.2013 року відповідач борг за договором позики не повернув.
3000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України 799,30 гривень за 100 доларів США станом на 01.08.2013 року, що позивач підтвердив довідкою ПАТ «Актабанк»,
дорівнюють у еквіваленті 23979,00 гривень.
Посилаючись на норми ч.1 ст.530,ст..509, 526, ч.1 ст.1049, ч.2 ст.625, 1046, ч.2 ст.1047, 1050 Цивільного кодексу України та зроблені ним у позові розрахунки, керуючись ст.ст.3, 15, 89, 109, 118-120 ЦПК України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:
- суму основного боргу за договором позики від 24.10.2012 року в сумі 40000 гривень, три відсотка річних у розмірі 713 гривень 42 копійки, а всього загальну суму 40713 (сорок тисяч сімсот тринадцять) гривень 42 копійки;
- суму основного боргу за договором позики від 04.01.2013 року в сумі 23979,00 гривень, три відсотка річних у розмірі 400 гривень 08 копійок, а всього загальну суму 24379 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) гривень 08 копійок ;
-20 гривень за отримання довідки з банку;
- судові витрати по справі у розмірі 651 гривня.
Позивач у позові заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
В судове засідання позивач не з'явився.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання до суду не з'явилася 28.08.2013 року (а.с.24), 11.09.2013 року (а.с.28), 07.10. 2013 року (а.с.29), 04.11.2013 року(а.с.30) , 04.12.2013 року (а.с.33), про день слухання справи тричі 16.08.2013 року(а.с.20), 02.09.2013 року (а.с.25) та 23.11.2013 року(а.с.32) належним чином повідомлялася за останнім відомим місцем проживання, зазначеним позивачем у позові (а.с.3), у доданій до позову позивачем копії сторінки 11 паспорту відповідача (а.с.13) і яке відповідач особисто вказала у поданій нею до суду заяві про відкладення розгляду справи (а.с.21), в зв'язку із чим суд відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Судом встановлено на підставі викладених в позові обставин та доданих до позову оригіналів письмових розписок відповідача, що 24.10.2012 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачці в борг 40000 гривень, а відповідач зобов'язався їх повернути 27.12.2012 року, про що дав письмову розписку (а.с.12).
Крім цього, 04.01.2013 року було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачці в борг гривню в розмірі, еквівалентному 3000 доларів США, а відповідач зобов'язався їх повернути 10.01.2013 року, про що дав письмову розписку (а.с.11).
3000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України 799,30 гривень за 100 доларів США станом на 01.08.2013 року, що позивач підтвердив довідкою ПАТ «Актабанк» (а.с.14),
дорівнюють у еквіваленті 23979,00 гривень.
Статтею 1046 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України встановлює наступне:
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В строки, зазначені в розписках, відповідно до 27.12.2012 року та до 10.01.2013 року, відповідач не тільки не повернув борг, а й постійно уникає будь-яких контактів з позивачем, жодних пояснень з приводу повернення боргу не надає, не має наміру добровільно повернути борг. На час розгляду справи судом відповідач не надав жодних пояснень суду і не надав жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені в позовній заяві та підтверджені наданими позивачем доказами.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача за договором позики від 24.10.2012 року за 217 прострочених днів додатково до суми боргу в розмірі 40000 гривень відповідач має сплатити три проценти річних від простроченої суми, що становить 40000х3х217:365:100 = 713 гривень 42 копійки.
Згідно з розрахунком позивача за договором позики від 04.01.2013 року за 203 прострочені дні додатково до суми боргу в розмірі 23979 гривень відповідач має сплатити три проценти річних від простроченої суми, що становить 23979х3х203:365:100 = 400 гривень 08 копійки.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу за договорами позики від 24.10.2012 року в розмірі 40000 гривень та від 04.01.2013 року в розмірі 23979 гривень та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 713 гривень 42 копійки та 400 гривень 08 копійки.
Також, з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ч.1 та п.5) ч.3 ст.79, ч.1 ст. 88 ЦПК України слід стягнути судові витрати у вигляді плати за отримання довідки з банку, необхідної для розгляду справи у суді, в розмірі 20 гривень та сплаченого судового збору в розмірі 651 грн.00 копійок.
На підставі викладеного, ст. ст. 530, 625,1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 59, 60, ч.1 та п.5) ч.3 ст.79, ч.1 ст. 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та судових витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 24.10.2012 року в сумі 40000 гривень, три відсотка річних у розмірі 713 гривень 42 копійки, борг за договором позики від 04.01.2013 року в сумі 23979,00 гривень, три відсотка річних у розмірі 400 гривень 08 копійок, судові витрати у вигляді плати за отримання довідки з банку в розмірі 20 гривень та сплаченого судового збору в розмірі 651 грн.00 копійок, а всього грошові кошти на загальну суму 65763 (шістдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 50 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя П. О. Бурда