Справа №201/2891/14ц

Провадження 2/201/1169/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді - Башмакова Є.А.,

при секретарі - Улановському М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 01 листопада 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір безвідсоткової позики, відповідно до якого позивач передав позичальнику грошові кошти у розмірі 3 300 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у порядку та строки, визначені договором позики, тобто до 31 березня 2013 року включно. На підтвердження укладення договору позики та отримання позичальником суми позики 01 листопада 2012 року позичальник передав позивачу розписку про отримання вказаних коштів. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором позики між позикодавцем та ПАТ «Свемон-Дніпро» було укладено договір поруки від 01 листопада 2012 року, згідно з яким поручитель відповідає перед позикодавцем за виконання зобов'язань за договором у тому є розмірі, що позичальник, а у випадку невиконання останнім таких зобов'язань позичальник і поручитель відповідають перед позикодавцем як солідарні боржники. Станом на 31 березня 2013 року ОСОБА_2 не було повернуто позивачу суми позики. 04 квітня 2013 року позивачем було направлено письмову вимогу ПАТ «Свемон-Дніпро» щодо виконання ним зобов'язань, передбачених договором позики, а саме сплатити на користь позикодавця заборгованість у розмірі 3 300 000 грн. Станом на березень 2014 року зобов'язання відповідачів за договором позики та договором поруки не виконано, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, просив суд задовольнити позов.

Представник публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Правовідносини, які виникли між сторонами по даній цивільній справі врегульовані нормами ЦК України, договором безвідсоткової позики від 01 листопада 2012 року, договором поруки від 01 листопада 2012 року.

Судом встановлено, що 01 листопада 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір безвідсоткової позики (а.с. 5-7), відповідно до якого позивач передав позичальнику грошові кошти у розмірі 3 300 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у порядку та строки, визначені договором позики, тобто до 31 березня 2013 року включно. На підтвердження укладення договору позики та отримання позичальником суми позики 01 листопада 2012 року позичальник передав позивачу розписку про отримання ОСОБА_2 вказаних коштів (а.с.8). З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором позики між позикодавцем та ПАТ «Свемон-Дніпро» було укладено договір поруки від 01 листопада 2012 року (а.с. 9-10), згідно з яким поручитель відповідає перед позикодавцем за виконання зобов'язань за договором у тому є розмірі, що позичальник, а у випадку невиконання останнім таких зобов'язань позичальник і поручитель відповідають перед позикодавцем як солідарні боржники. 04 квітня 2013 року позивачем було направлено письмову вимогу ПАТ «Свемон-Дніпро» щодо виконання ним зобов'язань, передбачених договором позики, а саме сплатити на користь позикодавця заборгованість у розмірі 3 300 000 грн. (а.с. 11-12). Станом на 31 березня 2013 року ОСОБА_2 не було повернуто позивачу суми позики. Станом на березень 2014 року зобов'язання відповідачів за договором позики та договором поруки не виконано, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В статті 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В порушення зазначених норм закону та умов укладених договорів про надання безвідсоткової позики від 01 листопада 2012 року та договору поруки від 01 листопада 2012 року відповідачі свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконали, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач свої зобов'язання по договорам виконав, позичальник, в свою чергу, отримав те, на що розраховував - грошові кошти. Відповідно до ст. 7 ЦК України за звичаєм ділового обороту ризик покладається на ту сторону в правочині, яка має невиконані зобов'язання по відношенню до іншої сторони правочину (ст. 526 ЦК України). Договором безвідсоткової позики обов'язок по поверненню суми позики покладається на позичальника, тож, стає зрозумілим, що валютні ризики несе позичальник як сторона, яка має невиконані зобов'язання за договором безвідсоткової позики, та поручитель.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися.

Отже, позивач і відповідачі погодилися на умови про надання безвідсоткової позики та договору поруки як такі, що їх влаштовували. Позивач не примушував, не нав'язував своїх послуг відповідачам та не вимагав укладення договорів. Це була ініціатива особисто позивача та відповідачів.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що при укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаних договорів волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання безвідсотково позики та у її погашенні згідно умов даного договору.

З урахуванням положень зазначених норм та встановлених фактичних обставин справи, суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 610, 625, 1046 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро» (49050, м. Дніпропетровськ, вул.. Володі Дубініна, 6, код ЄДРПОУ 23945329) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) суму боргу у розмірі 3 300 000 грн. (три мільйони триста тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро» (49050, м. Дніпропетровськ, вул.. Володі Дубініна, 6, код ЄДРПОУ 23945329) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2)судові витрати по сплаті судового збору у сумі 243,60 гривень (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 та публічного акціонерного товариства «Свемон-Дніпро» на користь держави судовий збір у сумі 3410,40 (три тисячі чотириста десять гривень сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Є.А. Башмаков