255/2381/14-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Алтухової О.С.,
розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, та просила суд визнати дії відповідача по не нарахуванню та невиплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в належному розмірі неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок виплачуваної їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку до розміру не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей до 6 років.
Ухвалою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 березня 2014 року відкрито скорочене провадження у цій справі.
Відповідач у визначені судом строки надав заперечення проти вимог позивача та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 04.10.2012 р., у зв'язку з чим знаходиться з 19 жовтня 2012 року на обліку у відповідача та отримує щомісячно соціальну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Позивач є застрахованою особою.
При розв`язанні виниклої ситуації, суд виходив з наступного.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням " від 18.01.2001 року № 2240- III (Закон №2240).
Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Статтями 4, 5, 29, 42 Закону №2240 встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону №2240-III та виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III .
Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не встановлювався інший, ніж у Законі №2240-III розмір допомоги, а положення Постанови КМУ №1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 27.12.2001р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-Х11"Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Така правова позиція також підтверджена Верховним Судом України у його постановах від 11 грудня 2012 року у справі за позовом фізичної особи до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області (номер ЄДРСР 28332586) та від 25 грудня 2012 року у справі за позовом фізичної особи до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Донецьку ради (номер ЄДРСР 28332590), які, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх судів України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період саме з 19 жовтня 2012 року (дата постановки на облік) по 24 лютого 2014 рік , виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та з врахуванням виплачених сум, при цьому суд визнає дії відповідача щодо відмови у перахунку належних позивачу щомісячних сум неправомірними.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 73,08 гривень з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 94, 128, 159, 160-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов Шепіхіної Вікторії Вячеславівни до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому законом, прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 жовтня 2012 року по 24 лютого 2014 рік не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та з врахуванням виплачених сум.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 73,08 гривень.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ворошиловського районного
суду м.Донецька О.С.Алтухова