Справа № 1-53/11

Провадження № 11/779/58/2014

Категорія ст.289 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М.

Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Хруняка Є.В.,Гриновецького Б.М.

прокурора Грищука В.І.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4, апеляцією зі змінами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Попадинця О.В. на вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,-

визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим терміном на один рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 364 КК України визнано невинним і по суду визнано виправданим за недоведеністю участі у вчиненні злочину.

Обраний щодо засудженого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави розміром 17000 (сімнадцять тисяч) гривень залишено в силі до вступу вироку у законну силу .

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він незаконно заволодів транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

01.06.2009 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_6 будучи в с.м.т. Богородчани у дворі будинку №7 корпус 7 на вул. Шевченка заволодів автомобілем НОМЕР_1, вартістю 50000 грн., що належить ОСОБА_7, який доставив в с. Старий Лисець Тисменицького району та залишив у гаражі знайомого ОСОБА_8 не сказавши, що автомобіль крадений. При цьому ОСОБА_6 попередньо домовився з ОСОБА_4 про перевезення автомобіля після викрадення в м. Львів.

В ніч з 01 на 02.06.2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 автомобілем « Мерседес» прибули в с. Старий Лисець, де в гаражі прикріпили до викраденого автомобіля ВАЗ-21101 транзитні номери, ОСОБА_6 вивіз даний автомобіль на дорогу, та передав керування ним ОСОБА_4, а сам сів за кермо автомобіля «Мерседес», яким поїхав попереду в напрямку м. Львів, а ОСОБА_4 на викраденому автомобілі ВАЗ позаду. При виїзді з с. Старий Лисець автомобіль «Мерседес», яким керував ОСОБА_6 було зупинено а його затримано. Автомобіль ВАЗ -211011 реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 зупинився в наслідок технічних пошкоджень а він з місця події втік.

У апеляції ОСОБА_4 вважає, що в його діях відсутній склад злочину, а вирок суду є незаконним та необґрунтованим, з порушенням кримінально закону оскільки суд не виклав у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення за ч.2 ст. 289 КК України. Просить вирок Болехівського міського суду в частині засудження його за ч.2 ст. 289 КК України скасувати, а справу закрити.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 вважає що в діях її підзахисного відсутній склад злочину, а однобічність і неповнота органів досудового слідства привели до незаконного і необґрунтованого постановлення вироку. Просить вирок суду скасувати, а справу закрити.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Попадинець О.В. подав апеляцію зі змінами в якій, вважає вирок суду відносно засудженого ОСОБА_4 в частині виправдання його за ч.3 ст. 364 КК України та засудження за ч.2 ст.289 КК України до п'яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на іспитовий строк один рік згідно ст. 75 КК України таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи - суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, неправильного застосування кримінального закону, який підлягає застосуванню, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_4 за ст.289 ч.2 КК України п'ять років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, та визнати його винним за ст. 364 ч.1 КК України та призначити покарання в межах санкції даної статті, звільнивши від покарання на підставі ст. 49 КК України за сплином строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У засіданні апеляційного суду:

- засуджений ОСОБА_4 та його захисники подані апеляції підтримали просили їх задовольнити, а апеляцію прокурора відхилити;

- прокурор підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, а апеляції засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення, засудженого та його захисників, прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що подані апеляції слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

При розгляді справи судом дотримано вимог ст. 323 КПК України 1960 року, щодо законності і обґрунтованості вироку лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ст.289 ч.2 КК України, за який його засуджено, ґрунтується на зібраних органом досудового слідства та досліджених в судовому засіданні доказах.

Доводи апеляцій засудженого та захисника ОСОБА_2 щодо невинуватості засудженого у злочині передбаченого ст. 289 ч.2 КК України є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції винуватість засудженого повністю доведена в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та іншими матеріалами кримінальної справи.

Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції, врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, тобто дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 в силу ст. 66 КК України судом визнано відшкодування шкоди потерпілому, також враховано, що раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання засудженому відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що суд оцінивши зібрані докази в сукупності, давши їм належну правову оцінну прийшов до обґрунтованого висновку, щодо можливості застосування до засудженого ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Щодо виправдання ОСОБА_4 за ст.364 ч.3 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину, то колегія вважає вирок суду в тій частині достатньо мотивованим, обґрунтованим і його висновки ґрунтуються на перевірених під час судового слідства судом першої інстанції доказів .

Враховуючи наведені обставини, доводи апеляцій засудженого та його захисника спростовуються доказами наведеними у вироку суду, тому подані апеляції є безпідставними та необґрунтованими.

З приводу зміненої апеляції прокурора то її доводи суперечать встановленим судом обставинам справи, і правильно обґрунтованим висновкам суду яким дано належну правову оцінку.

Призначення ОСОБА_4 покарання за ст. 289 ч.2 КК України з застосуванням ст. 75 КК України, колегія вважає обґрунтованим з мотивів наведених вище.

Колегія вважає, що визнання ОСОБА_4 винуватим за ст. 364 ч.1 КК України, призначення йому покарання в межах санкції даної статті, та звільнення від покарання на підставі ст. 49 КК України суперечить закону виходячи з наступного.

ОСОБА_4 вироком суду від 30.12.2013 року за ст. 364 ч.3 КК України виправдано.

Законом України від 21.02.2014 року ч.3 виключено з ст. 364 КК України. При цьому змінено диспозицію ст. 364 ч.1 КК України, по якій ОСОБА_4 не було пред'явлено

обвинувачення.

З огляду на вказане апеляція прокурора зі змінами є безпідставною .

З приводу того, що у резолютивній частині вироку покладаючи на засудженого ОСОБА_4 обов'язки передбаченні ст. 76 КК України, суд неправильно зазначив орган виконання покарання замість кримінально - виконавчої інспекції вказав кримінально - виконавчу систему, то дане питання підлягає вирішенню в порядку ст.409 КПК України.

За наведених обставин, колегією суддів апеляційних підстав для скасування вироку передбачених ст. 367 КПК України не встановлено, як і не встановлено підстав для задоволення поданих апеляцій.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити - без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та апеляцію зі змінами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Попадинця О.В. - без задоволення.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Є.В.Хруняк

Б.М. Гриновецький

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак