Справа № 22а-263/06 Головуючий в 1 інстанції: Поліщук С.В.
Категорія : спори фізичних чи юридичних Доповідач : Мудренко Л.і.
осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року . місто Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Завидовської О.Г.,
суддів: Данилюк В.А., Мудренко Л.І.
при секретарі Грицюк О.П. з участю :
представників відповідачів Гордійчук O.K., Войчук О.С., Мельничука М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України про визнання права на альтернативну форму обліку платників податків і інших обов»язкових платежів, зобов»язання звільнити від ідентифікаційного номера, виключення інформації з Державного реєстру та внесення відмітки в паспорт за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Ківерцівського районного суду від 19 липня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
27 квітня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України про визнання права здійснювати податковий облік за формою (8ДР) без застосування індивідуального ідентифікаційного номера, зобов»язання звільнити від ідентифікаційного номера, виключення з інформаційного фонду Державного реєстру загальні відомості про нього, зобов»язати Ківерцівську міжрайонну державну податкову інспекцію зробити в його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, посвідчивши її підписом відповідальної особи Ківерцівської МДШ і гербовою печаткою даного органу.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що через свої релігійні переконання, з якими не узгоджується присвоєння ідентифікаційного номера, в липні місяці 2005 року він звернувся із письмовою заявою до Маневицької ДПІ про відмову від ідентифікаційного номера, визнання за ним права на альтернативну форму обліку платників податків і інших обов»язкових платежів та поставити відмітку в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, яку залишено без задоволення.
Позивач вважає, що Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов»язкових платежів, затверджений наказом ДПА України та МВС України №602/1226 від 19.10.2004 року, не може бути прийнятий судом до уваги, так як цей порядок конкретно визначений в Законі України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов»язкових платежів», так як він суперечить ст. 32 Конституції України, іншим положенням чинного законодавства.
Постановою Ківерцівського районного суду від 19 липня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в зв»язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В даному судовому засіданні представники відповідачів апеляційну скаргу заперечили, просили постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд виходив з того, що заява, з якою позивач звернувся до податкового органу про відмову від ідентифікаційного номера, за формою та змістом не відповідала Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України, затвердженого наказом ДПА України і МВС України від 19.10.2004 року, а від подання заяви встановленого зразка позивач відмовився. На момент звернення останнього до податкового органу діючим законодавством визначено державний орган, який має вносити відмітку в паспорт особи про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера - це орган внутрішніх справ.
Проте з такими висновками погодитись не можна, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч.2 ст. 1, ч.2 ст.5 Закону України про «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов»язкових платежів» для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов»язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Отже, вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.
Покликання представників відповідачів, що дії податкового органу відповідають вищенаведеному Порядку, який визначив механізм реалізації права фізичної особи на відмову від ідентифікаційного номера, не заслуговують на увагу.
Так, з Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, вбачається, що він визначає лише процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби. Щодо виключення з Державного реєстру ідентифікаційного номера та інформації про особу, то Порядок таких положень не містить.
Відповідно до ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що даний адміністративний позов слід вирішувати на підставі Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов»язкових платежів», який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 5 Закону реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями. Підприємства, установи, організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих рад, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про фізичних осіб - прізвище, ім'я та по-батькові; дата народження; місце народження; місце проживання; місце основної роботи; види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі. На підставі цих відомостей ДПА України надає фізичній особі -платнику податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції картку з ідентифікаційним номером. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.
Отже, саме на відповідача - Ківерцівську міжрайонну державну податкову інспекцію слід покласти обов'язок по виключенню з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача, по збереженню за позивачем раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, по внесенню в його паспорт відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. В позові до Державної податкової адміністрації України слід відмовити.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, на підставі Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», -колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ківерцівського районного суду від 19 липня 2006 року скасувати і прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Ківерцівську міжрайонну державну податкову інспекцію прийняти відмову ОСОБА_1 від ідентифікаційного номера, виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про особу ОСОБА_1 із збереженням за ним раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів і проставити відмітку в паспорті ОСОБА_1 про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
В позові до Державної податкової адміністрації України - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий