ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.04.2014 р. Справа № 907/73/14
За позовом Приватного підприємства „ВІКІ", м. Миколаїв
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Виноградів
про стягнення загальної суми 6 812,77грн. (в тому числі сума 6 189,26грн. - основний борг та сума 623,51грн. - три проценти річних).
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача : явка на власний розсуд
від відповідача: явка на власний розсуд
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „ВІКІ", м. Миколаїв (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Виноградів (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 6 812,77грн. (в тому числі сума 6 189,26грн.- основний борг та сума 623,51грн. - три проценти річних).
Позивачем позовні вимоги обґрунтовуються з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.5 -7) та на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем взятого на себе зобов"язання щодо оплати в повному обсязі вартості поставленого товару відповідно до Договору поставки №83 від 21.09.2010р. (а.с. 12-16).
Відповідачем позов визнано частково на суму 189,26грн. основного боргу та на суму 57,57грн. трьох процентів річних, з підстав, зазначених у письмовому відзиві від 25.02.2014р. на позовну заяву (а.с.24-25) та з урахуванням письмового уточнення від 04.03.2014р. до відзиву на позовну заяву (а.с.36).
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством „ВІКІ", м. Миколаїв, як Продавцем (далі - позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Виноградів, як Покупцем (далі - відповідачем), було укладено Договір поставки №83 від 21.09.2010р. (далі - Договір, а.с. 12-16).
Вимогами пункту 1.1 розділу 1 даного Договору передбачено, що Постачальник приймає на себе зобов"язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначається Сторонами у видаткових накладних.
Розділом 4 Договору передбачено обов"язки сторін та зазначено, що: постачальник зобов"язується передати покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного в Україні законодавства у 5 денний строк з моменту отримання замовлення від покупця на умовах визначених цим договором (п.4.1 р.4 Договору); покупець зобов"язується своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити його протягом 21 календарного дня з моменту передавання товару постачальником (п.4.2 р.4 Договору).
Зокрема, вимогами розділу 5 Договору передбачено, що оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника та розрахунок здійснюється через установу банку.
На виконання даного Договору продавцем (позивачем) було передано покупцеві (відповідачеві) товару на загальну суму 8 689,26 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною №ВК-0006761 від 20.11.2010р., підписаною у двосторонньому порядку та скріпленою печатками сторін (а.с. 17).
Отже, покупець (відповідач) зобов"язаний був здійснити оплату даного товару, відповідно до вимог п.4.2 р.4 Договору, не пізніше 11.12.2010р..
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 поданим до матеріалів справи письмовим відзивом від 25.02.2014р. на позовну заяву (а.с.24-25) зазначив обставину погашення перед позивачем по періоду з 20.01. по 11.05.2011р. суми 8 500,00грн., від загальної суми 8 689,26грн. отриманого товару за видатковою накладною №ВК-0006761 від 20.11.2010р., у підтвердження чого подано засвідчені копії: платіжного доручення № 0010 від 20.01.2011р. на суму 4 000,00грн. та платіжного доручення № 0115 від 11.05.2011р. на суму 1 000,00грн.; банківських квитанцій від 07.02.2011р. на суму 2 000,00грн., від 18.04.2011р. на суму 1 000,00грн. та від 29.02.2012р. на суму 500,00грн. (а.с.26-30) та які, як дані платіжні доручення, так і банківські квитанції, містять зазначення у призначенні платежу "оплата за товар" та реквізити отримувача - ПП „ВІКІ": код 24055786, рахунок отримувача 260010114825, банк отримувача ПАТ Банк "Морський" в м. Севастополь та МФО банку 324742, в даному випадку реквізити, які ідентичні реквізитам постачальника - ПП „ВІКІ", зазначеним останнім у Договорі поставки №83 від 21.09.2010р..
Також у письмовому відзиві від 25.02.2014р. на позовну заяву відповідач зазначив щодо наявності, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду (03.02.2014р.), перед позивачем заборгованості у залишку суми 189,26грн. та на цій підставі про визнання суми 17,80грн. трьох процентів річних, від залишку суми 189,26грн. боргу, розрахунок якої наведено у даному відзиві.
Позивачем у поданому позові зазначено про часткову сплату відповідачем, до подання даного позову до господарського суду, по періоду: 18.04.2011р. суми 1 000,00грн., 11.05.2011р. суми 1 000,00грн. та 29.02.2012р. суми 500,00грн.. Разом з тим позивачем не взято до уваги сплачену відповідачем суму 4 000,00грн. по періоду 20.01.2011р. та суму 2 000,00грн. по періоду 07.02.2011р..
Відповідачем поданим до матеріалів справи письмовим уточненням від 04.03.2014р. до відзиву на позовну заяву (а.с.36) наведено уточнений розрахунок суми трьох процентів річних, розрахованої від кожної суми, як наявної заборгованості від загальної суми 8 689,26грн. отриманого товару на виконання умов укладеного Договору, з урахуванням сплачених сум по відповідному періоду, з урахуванням строку позовної давності відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, та яка становить суму 57,57грн. трьох процентів річних.
Також зазначено ту обставину, що оскільки, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, сума основного боргу становить залишок 189,26грн. та з урахуванням розрахованої суми 57,57грн. трьох процентів річних, яка зазначена вище, тому відповідачем підлягає сплаті на користь позивача сума 66,00 грн. у відшкодування судового збору, пропорційно від загальної суми 1 827,00 грн. сплаченого позивачем судового збору. До даного письмового уточнення відповідачем долучено у засвідчених копіях: банківську квитанцію №11415.61.1 від 04.03.2014р., як доказ сплати на користь позивача суми 190,00 грн., в заокругленій сумі від залишку основного боргу, (а.с.37); банківську квитанцію №11415.61.3 від 04.03.2014р., як доказ сплати на користь позивача суми 60,00 грн. трьох процентів річних, в заокругленій сумі від розрахованої суми відповідно до уточненого розрахунку (а.с.38); банківську квитанцію №11415.61.4 від 04.03.2014р., як доказ сплати на користь позивача суми 70,00 грн., в заокругленій сумі у відшкодування судового збору (а.с.39).
За вищезазначених обставин судом встановлено, що відповідачем, після порушення провадження у справі, сплачено залишок суми 189,26грн. боргу, в заокругленій сумі 190,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №11415.61.1 від 04.03.2014р. (а.с.37), а тому у даній сумі позовних вимог провадження у справі слід припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки інша сума 6 000,00грн. заявлена позивачем до стягнення, була сплачена відповідачем до порушення провадження у даній справі, що підтверджується наявними у справі платіжним дорученням № 0010 від 20.01.2011р. на суму 4 000,00грн. (а.с. 26) та банківською квитанцією від 07.02.2011р. на суму 2 000,00грн. (а.с. 28) та про що було зазначено вище, а тому у даній частині позовних вимог слід відмовити.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, відповідачем сплата загальної суми 8 689,26грн. отриманого товару за видатковою накладною №ВК-0006761 від 20.11.2010р., була проведена з порушенням строків її сплати відповідно до вимог п.4.2 р.4 Договору (після 11.12.2010р.), тому вважається такою що підлягає, з урахуванням вимог ст. 257 та ч.2 ст. 625 ЦК України, стягненню з відповідача на користь позивача сума 57,57грн. трьох процентів річних, яка є розрахованою відповідачем в уточненому розрахунку, який наведено у письмовому уточненні від 04.03.2014р. до відзиву на позовну заяву, з урахуванням заявленого відповідачем застосування строку позовної давності за межами періоду нарахування трьох процентів річних, після 13.12.2013р. (а.с.36) та який (такий розрахунок) перевірено судом.
З урахуванням тієї обставини, що відповідачем самостійно сплачено на користь позивача суму 57,57грн. трьох процентів річних, в заокругленій сумі 60,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №11415.61.3 від 04.03.2014р. (а.с.38), а тому у даній сумі позовних вимог провадження у справі слід припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.
В іншій сумі 563,51грн. трьох процентів річних, від заявленої позивачем до стягнення загальної суми 623,51грн. трьох процентів річних слід відмовити, з огляду на вищевикладене.
Відповідно до вимог ст. 49ГПК України, з урахуванням тієї обставини, що, як було зазначено вище, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, сума основного боргу становила залишок 189,26грн. та з урахуванням розрахованої суми 57,57грн. трьох процентів річних, яка підлягала стягненню з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 66,00 грн. у відшкодування судового збору, пропорційно від загальної суми 1 827,00 грн. сплаченого позивачем судового збору.
Оскільки сума 66,00грн. у відшкодування судового збору, є самостійно сплаченою відповідачем, відповідно до банківської квитанції №11415.61.4 від 04.03.2014р. в заокругленій сумі 70,00 грн. (а.с.39), тому дана сума не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.
У стягненні іншої суми 1 757,00грн. судового збору, від загальної суми 1 827,00 грн. сплаченого позивачем судового збору слід відмовити, з огляду на вищевикладене.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 33,34, 43, 44, 49, 69, 77, 80 п.1.1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У заявленій до стягнення сумі 190,00грн. основного боргу, провадження у справі припинити .
2. У заявленій до стягнення сумі 60,00грн. трьох процентів річних, провадження у справі припинити .
3. У задоволенні позовних вимог у заявленій до стягнення сумі 5 999,00грн. основного боргу, відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог у заявленій до стягнення сумі 563,51грн. трьох процентів річних, відмовити.
5. У стягненні з відповідача на користь позивача у примусовому порядку суми 66,00грн. у відшкодування судового збору, провадження припинити.
6. У стягненні суми 1 757,00грн. судового збору, від загальної суми 1 827,00 грн. сплаченого позивачем судового збору, відмовити.
7. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.
Суддя В.І. Карпинець