Справа № 344/8130/13-ц

Провадження № 22-ц/779/857/2014

Категорія 2

Головуючий у 1 інстанції Барашков В. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивачі звернулися в суд із заявою про встановлення неправдивості інформації, що міститься у листі управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, наданому ОСОБА_6 від 15.04.2010 року та її спростування.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Встановлено факт неправдивості інформації викладеної у листі №Д/185 від 15.04.2010 року за підписом начальника архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради І. Гаркота про те, що на території садибної ділянки будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 самовільно встановити гаражі.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що вона має право на оскарження даного рішення суду, оскільки це рішення безпосередньо стосується її прав та обов'язків як співвласника багатоквартирного житлового будинку, а її не було залучено до розгляду справи.

Апелянт також вказує, що суд в оскаржуваному рішенні визначив, що гараж, який належить ОСОБА_8 та ОСОБА_4 є металевою коморою і частиною допоміжного приміщення, а деревяна комора збудована на місці раніше існуючого сараю, що оспорюється апелянтом в іншому судовому провадженні. Дане оскаржуване рішення в частині встановлення обставин та фактів буде враховане при прийнятті рішення у справі за її позовом до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні допоміжними приміщеннями.

Вважає, що за допомогою експертного дослідження, суд ухвалив рішення виключно на користь заявника, визнавши таким чином право власності на самовільно збудовані ОСОБА_8 на місці допоміжних приміщень спільного користування спорудами, самовільно встановленим гаражем.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

В судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просили про їх задоволення.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції цим вимогам закону не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.04.2010 року управлінням архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №Д/185 за підписом начальника управління І. Гаркота було надано відповідь на звернення ОСОБА_2, жительки квартири АДРЕСА_1 щодо самовільного будівництва мешканцями квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4. У відповіді зазначається те, що факти викладені у зверненні ОСОБА_2 про самовільне встановлення гаражів на прибудинковій території за вказаною адресою підтвердились.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що інформація, зазначена у відповіді на звернення, стосується саме позивачів і є такою, що принижує їх честь і гідність, а також є недостовірною.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року N 5, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.

Частиною 5 вказаної постанови передбачено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені ст. 143 ЦПК, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Із змісту поданої заяви про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування вбачається, що заявники не зазначили заінтересовану особу, а суд не зясував дані обставини та не залучив її до розгляду справи.

Крім того у своїй заяві заявники вказують, що в листі зазначена інформація, яка не відповідає дійсності, оскільки територія є садибною ділянкою, а не прибудинковою територією і на ній немає належних їм гаражів, а є тільки допоміжні приміщення. Зазначають, що дана інформація ганьбить їх честь та завдає шкоди їм та їхнім сімям.

Розглядаючи дану справу в порядку окремого провадження, суд першої інстанції застосував норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини виключно про захист честі та гідності фізичної особи. Така категорія справ розглядається за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року N 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічне положення містять ч.4 ст.256, ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

Однак суд першої інстанції наведеного не врахував та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням заяви про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування без розгляду.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2013 року скасувати.

Заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

А.І. Шишко