УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - державний нотаріус Першої Ялтинської державної нотаріальної контори Одинцова Світлана Олегівна про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 -ОСОБА_6 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2006 року про відкриття провадження у справі та на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2006 року про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2006 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - державний нотаріус Першої Ялтинської державної нотаріальної контори Одинцова Світлана Олегівна про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що вона незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає що судом порушено вимоги частини 1 статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою, позови до фізичної особи пред'являються за місцем її проживання. Відповідач ОСОБА_3 проживає у місті Києві, отже, вказаний позов за підсудністю повинен розглядатися у Печерському районному суді міста Києва.

Оскаржуваною ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2006 року задоволено заяву ОСОБА_1,ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,1380 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в районі будинку НОМЕР_1, яка

Справа № 22-Ц-7407/2006 р.

Головуючий у першій інстанції Руденко В.В. Доповідач Синельщікова О.В.

належала на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, або належить на праві власності ОСОБА_3 Заборонені будь-які дії по відчуженню земельної ділянки загальною площею 0,1380 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в районі будинку НОМЕР_1, яка належала на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, або належить на праві власності ОСОБА_3 В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що вона незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що судом порушені вимоги частини 4 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки всі доводи позивачів ґрунтуються виключно на припущеннях. Також, вказує, що постановляючи ухвалу суд порушив статті 151, 152,153 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі ухвалою від 27 вересня 2006 року, суд першої Інстанції виходив з того, що при зверненні позивачів до суду правила підсудності дотримано.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням питання, вважає висновок суду першої інстанції правильним.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1, в районі будинку НОМЕР_1.

Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частини 1 статті 114 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Отже, в даному випадку має місце виключна підсудність, зміна якої за вимогою сторін законом не передбачена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що провадження у справі відкрито з дотриманням вимог статей 119, 121,122 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для скасування ухвали немає.

Ухвалою від 27 вересня 2006 року судом застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони будь-яких дій по відчуженню земельної ділянки загальною площею 0,1380 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в районі будинку НОМЕР_1,

Задовольняючи заяву позивачів про забезпечення позову в такий спосіб, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується з вирішенням питання щодо забезпечення позову.

Згідно частини 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони будь-яких дій по відчуженню земельної ділянки відповідає вимогам процесуального закону про підстави та види забезпечення, встановлені статтями 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України.

Застосований вид забезпечення позову відповідно до частини 3 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України є співмірним із заявленими позивачами вимогами, предметом яких є спірна земельна ділянка, а також право власності на неї.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що питання про забезпечення позову вирішено судом першої інстанції відповідно до статей 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, і підстав для скасування ухвали немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 -ОСОБА_6відхилити.

Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2006 року про відкриття провадження у справі і ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2006 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: