Суддя першої інстанції - Христофоров А.Б.

                                                                                                               Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2008 року                                                                            справа № 22-а-16873/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                   Сухарька М.Г.

ВСТАНОВИЛА:  

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі № 2-а-16086/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївського районної державної адміністрації задоволений частково, внаслідок чого визнані дії Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївського районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007роки, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївського районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотримана щорічна допомога на оздоровлення за 2004 - 2005р., 2007р. в сумі 4883,3грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

            В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївського районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.   

            Представники відповідача, позивача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлений належним чином. Сторони у справі просили справу розглянути за їх відсутністю.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач віднесений до 2 категорії осіб, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.11.92р. (арк. справи 9).

            Відповідачем у квітні 2005р., у листопаді 2005р., у березні  2007р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2004р. в сумі 26,70грн., за 2005р, 2007р. по 100грн. за кожен рік, розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата допомоги учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі п'яти  мінімальних заробітних плат.

            Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2004р. - 290грн., за 2005р. - 332грн., за 2007р. - 400грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2004р. - 1423,3грн., за 2005р. - 1560грн., за 2007р. - 1900грн.

           Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню  у 2007 році.

            Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

            Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача щороку виплачувати позивачеві грошову компенсацію на оздоровлення згідно ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).

            Позивачем не надано доказів порушення його прав та інтересів відповідачем в майбутньому.   

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права.  

            Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївського районної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі № 2-а-16086/08 - залишити без задоволення.     

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі № 2-а-16086/08  - залишити без змін.      

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:                                                                                                  Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                               Білак С.В.

                                                                                                                           Сухарьок М.Г.