Справа № 159/6280/13-ц Провадження № 22-ц/773/490/14 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т.В.

Категорія: 34 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л. М.

суддів - Антонюк К. І., Овсієнка А.А.,

при секретарі Черняк О.В.

з участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом вказавши, що 20 серпня 2013 року з вини мешканців квартири АДРЕСА_2, що розташована поверхом вище, відбулось затоплення її квартири, внаслідок чого повністю була пошкоджена електропроводка, зазнали пошкодження меблі, підлога, стеля. Розмір відновлювального ремонту за висновком спеціалізованої організації складає 12 232 грн. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачка визначає на рівні 5000 грн., мотивуючи такий розмір тривалістю і глибиною хвилювань з приводу пошкодження майна та поведінкою відповідача ОСОБА_4, який відмовляється добровільно відшкодувати завдану матеріальну шкоду.

В ході розгляду справи за клопотанням позивача до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСББ «Ювілейний», створене мешканцями будинку, в якому проживають позивач та відповідач. При цьому, обґрунтовуючи вимоги до ОСББ «Ювілейний» позивач вказує на те, що у разі встановлення судом вини ОСББ, яке відповідає за справність труб внутрішньо будинкової системи водопостачання, то стягнення коштів слід проводити з останнього.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що прорив труби водопостачання мав місце поза квартирою відповідача, в мережі, що відноситься до внутрішньо будинкової, а тому відповідач довів відсутність вини у заподіянні шкоди позивачу.

Однак з даним висновком не погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою позивачки.

Балансоутримувачем будинку, в якому розташовані квартири сторін, є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний».

Сторони не оспорюють факт залиття квартири як позивача ОСОБА_2, так і відповідача ОСОБА_4

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_4 подала суду акт про пошкодження, складений 28 серпня 2013 року головою ОСББ «Ювілейний» ОСОБА_5, в якому зазначено, що 20.08.2013 року після прориву труби в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_2 завдано наступні збитки : пошкоджені віконні відкоси на кухні, має місце здуття кухонних меблів, потріскав ламінат в коридорі, в спальній кімнаті пошкоджені віконні відкоси, на стелі потріскав гіпсокартон, відсутнє світло.

Відповідач ОСОБА_4, як свідок показав, що залиття як його квартири, так і квартири позивачки мало місце через прорив труби з водопостачання у внутрішньо будинковій системі біля його квартири, а не в його квартирі.

Із показань у суді першої інстанції свідка ОСОБА_6 вбачається, що він проводив заміну труби водопостачання та показав, що на ділянці труби від внутрішньої стіни квартири до загального стояка, при виході в шахту був накладений зажим, який фіксував пошкоджену трубу. Інших пошкоджень чи недоліків в роботі внутрішньо квартирної системи водопостачання не було. Крім того, свідок зазначив, що прорив стався саме в стіні квартири та подав схему де зазначено місце прориву.

Показання відповідача ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 підтверджуються доказами, наданими відповідачем, так, згідно його заяви на ім'я директора ПТМ «Ковельтепло» від 23 серпня 2013 року у зв'язку із аварією внутрішньо будинкової системи водопостачання (прориву труби у стояку третього під'їзду) 20 серпня 2013 року просить надати спеціалістів для ліквідації аварії, оскільки необхідно втручання в інженерні комунікації та технічні пристрої загальної мережі.

Як вбачається із службової записки майстра ПТМ «Ковельтепло» від 27.08.2013 року 23 серпня 2013 року слюсарем ОСОБА_6 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_2 та виявлено вихід з ладу лічильників та частково трубопроводу, останнім проведені роботи по усуненню недоліків.

Отже, судом встановлено, що провив труби стався на відстані 130 мм в сторону квартири від стояка подачі холодної води.

Питання розмежування внутрішньобудинкової системи та внутрішньоквартирної мережі вирішувалось постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 560, відповідно до внутрішньоквартирної мережи відносить мережа від зовнішньої стіни квартири .

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій., затвердженого постановою постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869 внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що прорив стався безпосередньо у внутрішньоквартирній мережі за яку несе відповідальність власник квартири.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положенням ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення:

а) наявність шкоди,

б) протиправна поведінка заподіювача шкоди,

в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача,

г) вина.

Таким чином, під час вирішення спору про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, суду необхідно з'ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_4, як власник квартири в якій стався провив труди водопостачання внаслідок чого завдано матеріальну шкоду позивачу зобов'язаний відшкодувати шкоду, оскільки внаслідок його бездіяльності (неналежний догляд за внутрішньоквартирною мережею водопостачання) стався прорив наслідком якого є затоплення квартири ОСОБА_2 Крім того, відповідач не допустив до квартири членів ОСББ і позивача для перевірки місця прориву, що могло б підтвердити чи спростувати його показання про відсутність його вини у скоєному.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 12232 грн. матеріальної шкоди.

Посилання відповідача на недоведеність розміру завданої шкоди не заслуговує на увагу суду, оскільки відповідно до поданого локального кошторису №2-1-1 (а.с.7-8) вартість відновлювального ремонту складає 12232грн. Зазначений об'єм робіт відповідає як технічній характеристиці квартири так і характеру завданих збитків зафіксованих в акті про пошкодження (а.с. 6), доданим до матеріалів справи фотознімкам затопленої квартири (а.с. 13-19). Об'єми пошкоджень, які зазначені у локальному кошторисі не заперечує відповідач ОСОБА_4 А тому колегія судів приходить до висновку, що складений ПП «Приватбуд» локальний кошторис, відповідно до положень ст.ст. 58, 58, 59 ЦПК України, є належним доказом розміру завданої шкоди.

Щодо стягнення моральної шкоди то колегія суддів вважає дану вимогу безпідставною, оскільки позивачем не доведено суду наявність та розмір завданої моральної шкоди.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2014 року у даній справі в частині відмови у стягненні матеріальної шкоди скасувати і постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 в частині стягненні матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 12232 (дванадцять тисяч двісті тридцять дві) грн. матеріальної шкоди та 300 (триста) грн. 80 коп. судових витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 53 (п'ятдесят три) грн. 80 коп. судового збору на користь держави за наступними реквізитами: рахунок одержувача: 31212206780002, код одержувача: 38009628, банк одержувача: ГУДКСУ у Волинській області, одержувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку, 22030001, код банку (МФО): 803014, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області, код 02890400, у справі за позовом ОСОБА_2.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: