Номер провадження 2/754/1630/14

Справа №754/22411/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

04.04.2014 року Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

при секретарі Скребньовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що 24.09.2009року Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва була затверджена мирова угода, якою визнано право власності на квартири АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 Відповідач у 2009р. добровільно звільнив спірну квартиру, але з реєстрації місця проживання не знявся та продовжує бути зареєстрованою в квартирі і до теперішнього часу, чим створює суттєві перешкоди для позивача в користуванні квартирою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з викладених обставин у позові та просив задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, повідомлений належним чином за адресою реєстрації, однак, судові повістки не має можливості вручити відповідачу, у зв'язку з його відсутністю за місцем реєстрації.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.169ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Встановлено, що 24.09.2009року Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва була затверджена мирова угода, якою визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, за реєстром №1019 від 23.11.2009р. за ОСОБА_1

Згідно довідки Ф-3 від 23.10.2013року, відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідач за адресою реєстрації не проживає з 2009р., добровільно виїхав з квартири, що підтверджується актами складеними комісією від 14.09.2013року, 17.03.201року, 12.09.2011року, довідкою ЖБК «Шовковик-13» від 14.09.2013р., поясненнями мешканців дому АДРЕСА_1 та рапортом Деснянського РУ ГУ МВС України м.Києва.

Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідач порушує право власності позивача, позбавляє можливості розпорядитись своїм майном на власний розсуд, тобто позивач обмежений у здійсненні свого права власності. Факт реєстрації в квартирі відповідача завдає додаткових матеріальних витрат на оплату комунальних послуг, що завдає позивачу матеріальної шкоди.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмір 229,40грн.

Керуючись ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 58-60, 15, 30, 62, 169, 213-215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 229,40грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Бабко В.В.