УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006  року   грудня  місяця   04   дня   колегія   суддів   судової   палати  у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі; головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

Суддів:    Синельщікової О.В., Афендікова С.М. з участю секретаря   Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2005 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2005 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 4400 гривень, державного мита в розмірі 51 гривень та поновленні строку позовної давності.

Відмовлено ОСОБА_2. в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 100 гривень 38 коп., моральної шкоди в розмірі 1700 гривень, витрати за сплату державного мита в розмірі 51 гривень.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь відповідачки витрати по отриманню юридичної допомоги в суді в розмірі 220 гривень.

Скасовано арешт, який була накладено ухвалою суду від 14.06.2004 року на майно, що належить ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову. Вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення незаконно та необгрунтовано, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивачки, її адвоката, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з фактичних обставин справи, вимог закону.

Судом встановлено, що 07 травня 2000 року між сторонами було укладено договір позики, згідно якому ОСОБА_1 передала у власність відповідачки  ОСОБА_2   4400   гривень,   а   відповідачка   зобов'язалась                                                                                                                                     Справа   №  22- ц- 1711/2006 р.

Головуючий

в першій інстанції Захарчук В.В.

Доповідач                Яковенко Л.Г.

повернути позивачці таку ж суму, грошей, відповідно додатку до договору в строк дол. 01.12.2000 року.

Зазначені обставини ніким не оспорюються.

Задовольняючи клопотання відповідачки, суд дослідив у судовому засідання матеріали цивільної справи №2-2152/03, в протоколах судового засідання якого були зафіксовані пояснення ОСОБА_1, в яких вона стверджувала, що по договору позики на суму 4400 гривень ОСОБА_2. з нею повністю розрахувалась (протокол судового засідання від 04.11.2003 року та від 22.12.2003 року).

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 заявила, що вона не пам'ятає, яку точно суму грошей їй повернула ОСОБА_2., тому що з нею розраховувались частками, просила стягнути з відповідачки 2400 гривень.

Позивачка не заперечувала, що гроші в рахунок боргу їй повертали через бармена в барі „ІНФОРМАЦІЯ_1", який належав ОСОБА_2.

За клопотанням представника ОСОБА_2. колегією суддів Апеляційного суду була допитана свідок ОСОБА_3, яка пояснила те, що працювала барменом в барі „ІНФОРМАЦІЯ_1" і за проханням ОСОБА_2. передавала ОСОБА_1 гроші в рахунок боргу. Борг сплатили повністю, остання сума., яка була передана ОСОБА_1, складала 200 гривень. Все фіксувалось в зошиті витрат.

Відмовляючи в позові, суд також зазначив, що позивачкою було пропущено строк позовної давності.

Згідно умовам договору позики строк виплати боргу - до 01.12.2000 року. Позивачка звернулась з позовом про стягнення боргу 10.06.2004 року.

Причин поважності пропуску  строку позивачка не представила.

Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не доказала ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог.

Рішення суду являється законним та обгрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2005 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.