Справа № 22-1139/2006 р.          Головуючий суддя 1 інстанції : Козулін В.М.

Суддя-доповідач : Демянчук С.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року                                                                         м.Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Василевича B.C. суддів : Демянчук С.В., Гордійчук C.O. при секретарі: Чалій Н.О.

з участю позивача, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 11 серпня 2006 року та на ухвалу Рівненського міського суду від 28 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

встановила:

В травні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що подружнє життя з відповідачкою не склалось, так, як він постійно проживає і працює в м. Києві, а відповідачка у м.Рівне, з 2000 року шлюбні відносини між ними припинені.

Рішенням Рівненського міського суду від 11 серпня 2006 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який був зареєстрований 28 вересня 1985 року відділом ЗАГС м. Новоград-Волинський Житомирської області, актовий запис НОМЕР_1.

Ухвалою Рівненського міського суду від 28 серпня 2006 року виправлено описки допущенні в вищезазначеному рішенні суду.

Не погодившись з рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційні скарги, в яких вважає рішення необгрунтованим, винесеним з порушенням матеріального та процесуального права, а ухвалу суду, як таку, що не відповідає нормам процесуального законодавства.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що суд прийняв поспішне рішення про розірвання шлюбу, не вжив заходів до примирення сім'ї.

Вважає, що судом першої інстанції неповно та не всебічно з'ясовано фактичні взаємини подружжя та мотиви і причини, які привели до розлучення. Справу розглянуто без позивача, а з його представником, що не узгоджується з положенням ст. 14 СК України, якою передбачається, що сімейні права не можуть передаватися іншій особі. Таким чином вважає, що суд першої інстанції неправомірно відхилив її клопотання про виклик безпосередньо позивача до суду для підтримання позову.

Вважає, що справа розглянута поверхнево, а тому суд неправильно дійшов висновку без встановлення обставин того, що подальше збереження сім'ї неможливе.

В апеляційні скарзі на ухвалу суду від 28 серпня 2006 року ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції з власної ініціативи постановив ухвалу про виправлення описок в рішенні суду від 11 серпня 2006 року.

Вважає, що дані описки виникли в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 в -позовній заяві виклав тільки обставину, якою обґрунтовував свої вимоги не зазначаючи доказів, що підтверджують кожну обставину обгрунтування вимоги розірвання шлюбу.

Просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Рівненської області від 17.10.2006 року провадження у справі зупинено та надано сторонам строк для примирення три місяці.

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 05.12.2006 року наданий сторонам строк для примирення три місяці скорочено до двох місяців.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 апеляційні скарги не визнав. Просив шлюб розірвати , оскільки він з ОСОБА_1 не підтримує сімейно-шлюбні стосунки з 2000 року, на даний час він перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою і має намір ці стосунки офіційно зареєструвати.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення.

Проте, з таким висновком, колегія суддів не може погодитись, оскілький він зроблений при неповному з»ясуванні судом обставин, що мають значення для справи; при постановленні рішення судом першої інстанції не застосовано норми матеріального права, а тому, рішення та ухвала підлягають до скасування з ухваленням нового по справі рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони зареєстрували шлюб 28 вересня 1985 року відділом ЗАГС м. Новоград-Волинський Житомирської області, актова запис НОМЕР_1.

Від даного шлюбу мають двох дітей: неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 на яку сплачує аліменти та повнолітнього сина, який є курсантом Національної академії СБУ України.

Апеляційним судом встановлено, що сім»я між сторонами розпалася з 2000 року, оскільки з того часу сторони не проживають разом, не підтримують подружні стосунки. За наданий судом строк сторони не примирилися, оскільки позивач категорично заперечує проти примирення з позивачкою, а позивачка жодних дій для примирення не вчиняла. Крім того, встановлено, що позивач має іншу жінку, з якою він перебуває в фактичних шлюбних стосунках і з якою бажає зареєструвати шлюб.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що є підстави для розірвання шлюбу між сторонами, оскільки встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення.

Керуючись ст.ст. 303 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 111, 112 СК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського міського суду від 11 серпня 2006 року та ухвалу від 28 серпня скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 28 вересня 1985 року відділом ЗАГС м. Новоград-Волинський Житомирської області, актова запис НОМЕР_1 - розірвати.

При реєстрації розірваня шлюбу в органах РАГС стягнути з ОСОБА_2 17 /сімнадцять / грн. ОСОБА_1 від сплати витрат по розірванню шлюбу звільнити.

Доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на вихованні при матері.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.