АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 552/205/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/995/14
Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К.
Доповідач Дорош А. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Буленка О.О., Триголова В.М.,
при секретарі: Ачкасовій О.Н.
з участю
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_4
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2014 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу, просила встановити факт проживання однією сім'єю без укладання шлюбу з 2006 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. її з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлення даного факту потрібно для оформлення спадщини після померлого ОСОБА_5 як спадкоємця четвертої черги.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.
З рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач ОСОБА_4 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, видане Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області 25.02.2013 р. (а.с. 32).
За свого життя, а саме 25.11.2010 р., ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого зробив розпорядження на випадок своєї смерті, а саме - квартиру АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_2 (а.с. 36).
Згідно цього заповіту ОСОБА_2 видано 12.11.2013 р. свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.33).
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що між померлим ОСОБА_5 та позивачем склалися усталені відносини, притаманні подружжю, зокрема, позивач не надала доказів, які б підтвердили факт ведення спільного господарства з померлим чи інших доказів на підтвердження сімейних відносин. Заявляючи про те, що встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини як спадкоємець четвертої черги, позивач залишила поза увагою, що відповідач вже отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім»єю жінки та чоловіка без шлюбу, проте, вимог щодо визнання за нею права на спадкове майно не заявляла. Від установлення юридичного факту безпосередньо майнові права позивача не виникають, проте фактично існує спір про право на спадкування, який позивачем не було заявлено.
З набранням чинності ЦПК України 2004 р., згідно п.5 ч.1 ст. 256 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу. В ст. 3 СК України, чинного з 01.01.2004 р., зазначається, що сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки. Встановлення факту спільного проживання має значення для захисту матеріальних інтересів осіб, які спільно проживають, оскільки ст. 74 СК України передбачено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, що визначає право спільної сумісної власності подружжя. Тобто, встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім»єю без реєстрації шлюбу тягне за собою визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте ними за час спільного проживання.
Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд не звернув увагу на вище вказанене, фактично розглянув позовну заяву про встановлення факту без розгляду питання про спір про право, який і не заявлявся, однак дана обставина не впливає на законність судового рішення, оскільки у задоволенні вимоги про встановлення факту, який є первісним, відмовлено.
Доводи позивача про те, що після встановлення факту проживання однією сім»єю вона має намір звернутися до суду з позовом про визнання заповіту незаконним, не заслуговують на увагу, оскільки позивач самостійно обирає спосіб захисту порушеного права, її намір у подальшому оспорити заповіт не впливає на законність судового рішення, позови мають різний предмет спору.
Доводи позивача про те, що місцевий суд не взяв до уваги показання свідків, не заслуговують на увагу, оскільки інших доказів на підтвердження своїх доводів, взаємний зв»язок яких місцевий суд мав би оцінити у їх сукупності, як того вимагає ч. 3 ст. 212 ЦПК України, позивач не надала. Місцевий суд обгрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимоги про встановлення факту проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4- відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
С у д д і: