АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11а-529/2006 р.                                   Головуючий у 1 інстанції - Юзьвяк Б.Г.

Категорія: ч.2 ст. 186 КК України                             Доповідач: Іващук В.Я.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого: Омельяненка В.І. суддів: Іващука В.Я., Шпинти М.Д. з участю прокурора: Корчак С.А. засудженого: ОСОБА_1

розглянула, 19 грудня 2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 12 жовтня 2006 року.

Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та мешканець м. Дубно, АДРЕСА_1, Рівненської області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, неодружений, інваліда 2-ої групи, непрацюючий, раніше судимий, останній раз 13 червня 2006 року, Дубенським міськрайонним судом за ч.2 ст. 190, ст.353, ст.ст. 70,71 КК України на один рік і шість місяців позбавлення волі,

- засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, до призначеного покарання, частково приєднано покарання не відбуте засудженим за попереднім вироком та остаточно засуджено ОСОБА_1 на чотири роки і три місяці позбавлення волі.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 310 грн. на відшкодування матеріальної шкоди заподіяним злочином.

За вироком суду, ОСОБА_1, 5 травня 2006 року біля 19 год. 45 хв. зайшовши в приміщення відділу горілчаних та тютюнових виробів магазину „Юкон", що розташований по АДРЕСА_2 в м. Дубно, де відкрито, в присутності продавця, яка спостерігала за його діями, викрав з вітрини магазину 200 пачок жувальних гумок „Орбіт" вартістю 1 грн. 55 коп. за пачку, на суму 310 гривень, та втік з приміщення магазину.

В поданій на вирок суду апеляції, засуджений просить вирок змінити та перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 186 на ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив викрадення чужого майна таємно, а не відкрито, як зазначено в обвинуваченні. На його думку, ні досудове слідство, ні суд, належним чином не дослідили всіх обставин справи, що привело до неправильної кваліфікації його дій. Крім того при призначенні покарання суд не врахував того, що він є інвалідом другої групи, має на утриманні маму пенсійного віку, яка перенесла важку операцію.

Заслухавши доповідача, клопотання засудженого на підтримання поданої ним апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, судова палата вважає, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, яким судом дана повна та всебічна оцінка.

Сам засуджений, як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції вину свою у вчиненому визнав повністю та показав, що 5 травня 2006 року біля 19 год. 40 хв., він зайшов до магазину „Юкон" за покупками. Побачивши, що продавець відійшла від прилавку, вирішив скористатися цим і викрасти з прилавку жувальні гумки. Протягнувши руку до місця, де знаходилися жуйки, він взяв чотири пачки жувальних гумок в кількості 200 штук. Коли забирав викрадене то продавець побачила це і побігла за ним, але він втік з магазину.

Відповідно до ст.299 КПК України суд першої інстанції визнав за недоцільне досліджувати інші докази по справі крім показань засудженого, та документів, які характеризують його.

Під час судового засідання ОСОБА_1 погодився з таким обсягом та порядком дослідження доказів і йому було роз"яснено зміст ст.299 КПК України про що зафіксовано у протоколі судового засідання (а. с. 106 зворот).

За таких обставин, вимоги апелянта про неповноту дослідження доказів по справі та невірну кваліфікацію його дій не можуть бути предметом апеляційного розгляду.

При обранні виду та міри покарання, суд першої інстанції належним чином врахував тяжкість вчиненого засудженим злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують вину, в тому числі і ті на які він покликається у апеляції , а тому підстав для зміни вироку суду та пом"якшення покарання ОСОБА_1, судова палата не знайшла.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, судова палата, -

Ухвалила:

Вирок Дубенського міськрайонного суду від 12 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.