ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2005 у справі  №4/480 відмовлено у задоволенні позову ПП ОСОБА_1 до ТОВ “Гарант-К” про стягнення 61029  грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р.   вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01.03.2003 року між ДП „Промес-НМЗ" ВАТ „Ніжинський механічний завод" (орендодавцем) та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди нежилого приміщення НОМЕР_1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар (позивач) бере у тимчасове володіння приміщення за адресою АДРЕСА_1, термін оренди складає два роки з моменту прийняття приміщення за актом приймання.

ДП „Промес-НМЗ" було ліквідовано та 24.11.2004 року виключно з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій в Україні.

10.06.2004 року голова ліквідаційної комісії ДП „Промес-НМЗ" повідомив позивача листом НОМЕР_2 про ліквідацію підприємства, оголошення у засобах масової інформації про ліквідацію якого було зроблено 26.12. 2003 року, та запропонував розірвати договір оренди нежилого приміщення НОМЕР_1 від 1 березня 2003 року достроково по причині ліквідації орендодавця про що повідомив позивача листом.

Відповідно до ч.2 ст.781 ЦК України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняються ліквідацією юридичної особи і боржника або кредитора, крім випадків, коли законом або іншими нормативними актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Отже, з наведених норм вбачається, що ліквідація юридичної особи означає припинення останньої і за загальним правилом спричиняє припинення зобов'язань за її участю. Таким чином, посилання скаржника на порушення судом  ст.651 ЦК України, якою передбачено розірвання угод лише за згодою сторін, є безпідставним.

Позивач обґрунтовує також заявлений позов проведенням відповідачем в травні 2004 року будівельних та ремонтних робіт, вчиненням перешкод в користуванні об'єктом оренди, знеструмленням системи енергопостачання та зазначає, що з 01.06.2004 року підприємницька діяльність була фактично припинена у зв'язку із забороною санітарно-епідеміологічної служби з причин проведення будівельних робіт на об'єкті оренди, в зв'язку з чим він зазнав матеріальні збитки. В зв'язку з цим він вважає, що відповідальність за завдані збитки повинно нести саме ТОВ "Гарант-К", оскільки 26.10.2004 р. ним було придбане у власність приміщення, знаючи, що існує відповідний договір оренди, а згідно ст. 770 ЦК України до відповідача перейшли права наймодавця.

Попередніми судовими інстанціями було відмовлено позивачеві в задоволенні позову, так як він не обґрунтував документально розмір нарахованих збитків та не надав доказів наявності причинного зв'язку між заявленими збитками та виною відповідача, та також з причини того, що на момент позбавлення позивача права належним чином користуватись орендованим приміщенням, відповідач не був суб'єктом орендних правовідносин за спірним договором оренди.

Колегія погоджується з цим висновком з наступних мотивів:    

11.06.2004  року  Ніжинською  міською  санітарно-епідеміологічною станцією складено акт обстеження приміщення - оптової бази  ПП ОСОБА_1, яким заборонена робота бази в зв'язку з проведенням ремонтних робіт та накладено штраф.

Згідно рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № НОМЕР_3 відповідачу був наданий дозвіл на замовлення проектної документації на реконструкцію частини 1-го поверху та 2-й поверх повністю нежитлової будівлі "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка знаходиться у його власності згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2004 року.

Слід зазначити, що на момент позбавлення позивача права належним чином користуватись орендованим приміщенням, відповідач не був суб'єктом орендних правовідносин за договором оренди від 01.03.2003 року, а тому протиправна поведінка відповідача, яка б могла спричинити порушення зобов'язань по договору оренди, та внаслідок якої позивач був позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди, місця не мала.

Застосування до даного спору приписів ст.770 ЦК с неможливим, тому що діюче законодавство не передбачає покладення на нового власника приміщень, обов'язків по договору оренди від 01.03.2003 року, який припинив свою дію внаслідок ліквідації наймодавця.

Отже, заявлений позов є необґрунтованим. Даний висновок попередніх судових інстанцій ґрунтується на матеріалах справи і доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111⁷ ГПК України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія приходить до висновку, що оскаржувані рішення є такими, що відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст.111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. у справі №4/480 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий                                                                          Л.Невдашенко

Судді:                                                                                М.Михайлюк

                                                                                          Н.Дунаєвська