Справа №22-ц-1741                                                Головуючий у 1 -й інстанції Костенко В.Г.

Категорія 44                                                              Суддя - доповідач Шевченко В.А.

РІШЕННЯ іменем     України

27 грудня 2006 року                                                                           м. Суми

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів               -   Лузан Л.В., Батюка А.В.,

з участю секретаря судового засідання -  Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

13 червня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом, в якому зазначав, що 9 червня 2003 року вночі на вул. Кірова в м. Суми з вини водія ОСОБА_3, який у присутності ОСОБА_2 управляв належним останньому автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1, сталося зіткнення з його автомобілем ГАЗ-32213, державний номер НОМЕР_2, який у несправному стані знаходився біля краю проїзної частини.

Пошкодженням автомобіля йому було завдано матеріальної шкоди на суму 5931 грн. 53 коп. і моральної у розмірі 3000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути зазначені кошти з відповідача.

У своїй заяві до ОСОБА_1, ОСОБА_2 просив стягнути на свою користь 3409 грн. 31 коп. на відшкодування матеріальної і 3000 грн. - моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що водій автомобіля ГАЗ-32213 ОСОБА_4 на порушення Правил дорожнього руху, зупинивши автомобіль в неосвітленому місці, не вжив усіх заходів щодо ввмікнення і встановлення відповідних сигналів, що й стало причиною ДТП.

У подальшому співвідповідачами по вказаних позовах були залучені ОСОБА_3, ОСОБА_4

Рішенням суду в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3409 грн. 31 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. - моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. -судових витрат.

В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на безпідставне неврахування судом вини іншої сторони, а звідси і на невірне визначення шкоди, завданої ОСОБА_2, а також на невірну оцінку доказів, просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення його вимог.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що зіткнення автомобілів сталося лише з вини  водія   автомобіля  ГАЗ-32213   ОСОБА_4,   який  перебував   у   фактичних  трудових відносинах з власником цього автомобіля ОСОБА_1.

Втім з таким висновком погодитися неможливо,  оскільки  він не  в  повній мірі відповідає обставинам справи і зібраним у ній доказам.

Ухвалючи рішення, суд не врахував того, що автомобіль ГАЗ-32213 перебував у нерухомому стані на краю проїзної частини, по якій рухався автомобіль ВАЗ зі швидкістю приблизно 50 км/год.

За даних умов з'ясування питання щодо наявності для водія автомобіля ВАЗ реальної можливості уникнути зіткнення для вирішення даного спору є зайвим і недоцільним, оскільки відповідно до п. 12.2 Правил дорожнього руху, який за висновком автотехнічної експертизи порушив саме цей водій (а. с. 67), у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Порушення водієм автомобіля ГАЗ-32213 вимог п.п. 15.14, 19.14,9.9,9.10,9.11, 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху підтверджується висновком автотехнічної експертизи і частково визнається самим ОСОБА_4. Крім того, цей факт встановлений постановою судді Зарічного райсуду м. Суми від 6 жовтня 2003 року.

З наведених даних слідує, що зіткнення автомобілів сталося з вини обох водіїв. Розмір відшкодування за шкоду, заподіяну сторонам, внаслідок цього має визнатися відповідно до ступеня вини кожної з них.

З урахуванням конкретних обставин справи, характеру порушень, допущених кожним з водіїв, ступінь вини кожного з них становить по 50%.

Виходячи з цього та даних про розміри матеріальної шкоди (а. с. 15-28, 110-121), ОСОБА_1  підлягає відшкодуванню ОСОБА_3,  який  безпосередньо  завдав збитків, управляючи автомобілем, сума 2965 грн. 76 коп., а ОСОБА_2 ОСОБА_1 -1704 грн. 65 коп.

Поряд з цим, за таким же принципом має вирішуватися і питання про відшкодування сторонам моральної шкоди, якої кожна з них зазнала внаслідок пошкодження майна, моральних страждань і вимушених змін у організації свого життя.

Розмір цієї шкоди відносно кожної із сторін колегія визначає по 500 грн., тому необхідності у відшкодуванні цих сум немає.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 29 грн. 66 коп. судових витрат, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 грн. 50 коп. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України, 303, 307, п. З ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2006 року в даній справі скасувати і ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2965 грн. 76 коп. на відшкодування шкоди, 29 грн. 66 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1704 грн. 65 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 25 грн. 50 коп. судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.