Головуючий суду 1 інстанції - Мальченко І.В.
Доповідач - Соловей Р.С.
Справа № 419/67/14-ц
Провадження № 22ц/782/917/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Соловей Р.С.,
суддів Заіки В.В., Пащенко Л.В.
при секретарі Арутюнян Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 лютого 2014 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив зменшити розмір стягуваних за рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 23 травня 2006 року аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., з ? всіх видів заробітку (доходів) до 300 грн. щомісячно.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги позивача задоволено: зменшено розмір стягуваних з нього за рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 23.05.2006 р. аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., а також стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання сина по 300 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, тобто 20.01.2014 р., до досягнення дитиною повноліття, тобто до 18.02.2014 р.
Відповідачка ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду.
Апелянт не з'явилась у судове засідання, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши письмові докази у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
Судом у справі правильно встановлено наступні фактичні обставини, які не заперечуються жодною із сторін у справі. На підставі рішення Новоайдарського районного суду від 08.12.2004 р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н., та доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходу на кожну дитину, починаючи з 15.11.2004 р. (а. с. 7).
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 23.05.2006 р. стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., в розмірі ? частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.05.2006 р. (а. с. 8 - 9).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 184, 192 Сімейного кодексу України, та виходив із врахування таких обставин, як матеріальний стан та стан здоров'я сторін, стан здоров'я дитини, перебування на утриманні позивача двох дітей від іншого шлюбу, а також сумлінність ставлення батька до виконання своїх обов'язків з утримання дітей.
Колегія суддів погоджується з висновками суду у оскаржуваному рішенні, оскільки вони відповідають встановленим фактичним обставинам та нормам матеріального права.
Згідно із статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
За змістом наведених вище норм Сімейного кодексу України підставою для зменшення розміру аліментів є, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів.
Як вбачається із справи, на час ухвалення вказаного вище судового рішення про стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки та до листопада 2012 року він працював, маючи постійну роботу зі стабільним заробітком, що підтверджується записами у трудовій книжці (а. с. 82 - 86).
27.11.2012 р. позивача було звільнено із ЗАТ СВФ «Агротон» у зв'язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 85)
Записами у трудовій книжці та довідками Новоайдарського районного Центру зайнятості підтверджується перебування позивача на обліку як безробітного. З 28.12.2012 р. він отримував допомогу по безробіттю, а з 22.12.2013 р. виплату такої допомоги йому було припинено (а. с. 85, 11, 56).
Земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивач не має, що підтверджується довідкою Штормівської сільської ради Новоайдарського району (а. с. 10).
Отже, зазначене свідчить про зміну матеріального стану позивача, у нього відсутні на даний час постійна робота та стабільні доходи, і це є підставою для зменшення розміру аліментів, а також для визначення їх у твердій грошовій сумі.
Апелянт вважає, що позивач має можливість сплачувати аліменти без їх зменшення, про що, на її думку, свідчить відсутність заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджується довідками ПАТ Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», Новоайдарського районного Центру зайнятості та ВДВС Новоайдарського РУЮ (а. с. 32, 33, 54, 56, 60, 72, 78). Колегія суддів не вважає цей довід таким, що заслуговує на увагу, оскільки він ґрунтується не на доказах, а на припущеннях.
Не спростовують правильних висновків суду у оскаржуваному рішенні і показання свідків, на які посилається апелянт.
З технічного запису встановлено, що свідок ОСОБА_7 пояснила, що під час посівної, сінокосу та збирання врожаю позивач працює на тракторах, що належать братові його цивільної дружини; чи отримує позивач за це грошові кошти, їй невідомо. Свідок ОСОБА_8 також підтверджує, що позивач працює на тракторі, але чий трактор, їй невідомо; також свідок підтверджує, що син відповідачки хворіє, часто лікується.
Отже, показаннями свідків не підтверджується наявність у позивача постійної роботи та стабільних доходів, оскільки у поясненнях свідків йдеться про сезонну роботу. Докази про постійність такої роботи під час відповідних сезонів у справі відсутні.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що одному з двох дітей позивача від першого шлюбу у квітні 2014 року виповниться 18 років, оскільки на час ухваленні рішення ця дитина ще не досягла повноліття, і судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що позивач сплачує аліменти не лише на дитину апелянта, а і ще на двох дітей. У разі досягнення дитиною позивача від першого шлюбу, влаштування позивача на постійну роботу чи зміни інших обставин, що свідчили б про поліпшення матеріального стану позивача та які мають значення для питання визначення розміру аліментів, відповідачка ОСОБА_2 вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів або їх визначення у частці від доходів.
Наданими відповідачкою доказами підтверджується та обставина, що її дитина перебуває на диспансерному обліку у Штормовській амбулаторії щодо хронічних захворювань тонзилітом та гіпертрофією н/миндалин П-Ш ст. (а. с. 64, 65), і ця обставина врахована судом першої інстанції (решта копій довідок стосується періодів 2007 - 2008 р. р. ). Однак сама по собі ця обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки мають місце інші зазначені вище обставини, і всі вони мають бути враховані у сукупності, що було зроблено судом першої інстанції.
Слід зауважити також на тому, що позивач не звільнився з роботи за власним бажанням, а був звільнений у зв'язку із скороченням штату, та до цього часу перебуває на обліку в Центрі зайнятості як безробітний.
Таким чином, виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено правовідносини, що склались між сторонами, норми матеріального права, якими вони регулюються, правильно встановлено фактичні обставини та на підставі об'єктивної оцінки цих обставин та наданих доказів зроблено правильний висновок щодо задоволення позову, зменшення їх розміру та визначення їх у твердій грошовій сумі у зв'язку з доведеністю відсутності у позивача постійного регулярного доходу, постійної роботи, що мають істотне значення для справи та з урахуванням обставин перебування на його утриманні також дітей від першого шлюбу.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються, оскаржуване рішення, на думку колегії суддів, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає вимогам закону, порушень матеріального та процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 14 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: