Єдиний унікальний номер 255/5942/13-ц Номер провадження 22-ц/775/546/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Жданової В.С.
суддів : Принцевської В.П., Тимченко О.О.,
при секретарі Баранчикові Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та витрат на страхову допомогу, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2013 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та витрат на страхову допомогу. Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 85467 грн. 19 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 5800 грн. Вирішено питання про судовий збір. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог . В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 при зверненні до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надав завідома неправдиву інформацію щодо обставин, при яких було пошкоджено транспортний засіб, тому у відповідача відсутні будь-які підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобілю марки Mazda 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску. 18.06.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №315/12 - Тз/Дн, відповідно до якого взято під страховий захист майнові інтереси позивача пов'язані з володінням, розпорядженням або користуванням транспортним засобом Mazda 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з визначенням ліміту страхування 231900 грн, франшизи - 1159,50 грн. 09.02.2013 року стався страховий випадок, у результаті якого було пошкоджено автомобіль позивача. Відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що Страхуватель повідомив Страховику завідомо неправдиві відомості щодо обставин настання страхового випадку.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник позивача просить рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглядаючи позов, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини, які виникли між сторонами і дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення цих коштів.
Згідно з ч.1 ст. 6 зазначеного закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування , що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування відповідно до законодавства Згідно з п.6 цієї статті до видів добровільного страхування відноситься страхування наземного транспорту (крім залізничного).
У відповідності з положеннями ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №315/12 - Тз/Дн, предметом якого було відшкодування прямих збитків в межах страхової суми 231900 грн., що виникли протягом строку дії договору страхування в разі пошкодження, повної загибелі або втрати страхового транспортного засобу або окремих його деталей та частин внаслідок настання страхових випадків, передбачених договором.
09.02.2013 року, у період дії договору страхування, стався страховий випадок - дорожня-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача.
За результатами розгляду страхового випадку відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що страхувальник при зверненні до відповідача надав завідомо неправдиву інформацію щодо обставин, при яких було пошкоджено застрахований транспортний засіб.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування не відповідають вимогам Закону України «Про страхування» , ст.. 979 ЦК України та умовам укладеного договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач зазначив, що позивач надав йому завідомо неправдиві відомості щодо факту настання страхового випадку. ( а.с. 10). При цьому відповідач послався на консультативний висновок Експертно-правового центру « Правекс» щодо невідповідності механізму утворення пошкоджень обставинам ДТП, викладеним його учасниками.
Задовольняючи позов про стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції врахував, що факт вчинення ДТП підтверджений протоколом про адміністративне правопорушення від 09.02.2013 р., схемою місця ДТП, протоколами огляду транспорту, пояснення учасників ДТП, постановою від 28.02.2013 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідачем також визнано, що факт дорожньо-транспортної пригоди 09.02.1013 року дійсно мав місце.
Пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, викладені в протоколі обставини ДТП, схема ДТП, протокол огляду транспорту узгоджуються між собою та у сукупності спростовують доводи відповідача про те, що позивачем надані недостовірні відомості щодо обставин ДТП.
Крім того, за заявою ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» Постановою від 21.05.2013 р. відкрито кримінальне провадження за ст.. 190 ч.1 КК України із внесенням відомостей до Єдиного обліку досудових розслідувань. Перевіркою встановлено, що 09.02.2013 р. в. Єнакієво відбулося ДТП за участю автомобіля позивача, надано аналіз зібраним матеріалам та зроблено висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень.
Постановою начальника СВ Єнакіївського МВ ГУМВС України у Донецькій області кримінальне провадження , внесене до Єдиного обліку досудових розслідувань закрито у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. ( а.с. 127)
Таким чином, доводи відповідача щодо неправдивих відомостей про обставини ДТП є припущенням, які обґрунтовано відхилені судом першої інстанції відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України.
Також припущенням відповідача є те, що позивач не віднови вів свій автомобіль після ДТП, яке відбулося за участю його автомобіля 28.10.2012 року в м. Донецьку, та повторно пред»явив для огляду цей автомобіль. Переконливих доказів з цього приводу відповідачем не надано.
Доводи позивача про те, що він виконав умови п. 24.2.14 Договору страхування та пред»явив свій автомобіль для огляду після його ремонту відповідачем також не спростовані.
З матеріалів справи вбачається. що відповідач не оспорює Акт авто товарознавчого дослідження від 143.03.2013 року щодо вартості ремонтних робіт, не висловлює заперечень щодо обсягу необхідних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля.
Оскільки відповідач не заперечує проти розміру, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.. ст.. 212, 213 ЦПК України ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Як вбачається з акту товарознавчого дослідження №35-260213-УФ від 13.03.2013 року вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Mazda 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у результаті ДТП, яка відбулась 09.02.2013 року без врахування втрати товарної вартості складає 86 626,69 грн., франшиза 1159,50 грн. (а.с. 35), до стягнення визначено 85467 грн., що відповідає умова договору та в межах встановленого ліміту відповідальності.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :