ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

26 грудня 2006 р.

№ 11/411

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

                                          Перепічая В.С.,

                                                    Вовка І.В.,

                                           Гончарука П.А.,

розглянувши касаційну скаргу Старокримського коопзаготпрому Кіровського районного споживчого товариства на постанову   Запорізького  апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року у справі №11/411 за позовом Старокримського коопзаготпрому Кіровського районного споживчого товариства до Приватного підприємства “Влада Плюс”, третя особа-Товариство з обмеженою відповідальністю “Тягінське хлібоприймальне  підприємство”  про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

Подана Старокримським коопзаготпромом Кіровського районного споживчого товариства касаційна  скарга  не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оспорює  постанову апеляційного господарського суду про скасування рішення першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 59 510, 26 грн.

Отже, касаційна скарга на судове рішення у даній справі повинна бути оплачена   державним митом з урахуванням зазначеної суми, тобто  позивач повинен був сплатити   297, 5 грн., а сплатив згідно  платіжного доручення №706 від  22.09.2006 року  лише 247,13 грн. Тому   зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому  розмірі.

Окрім того, згідно   п. 14 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”,  затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. № 50, при сплаті державного мита готівкою до  документа,  щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи,  яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету----------крб. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Надане позивачем платіжне доручення №706  від 22.09.2006 року  не відповідає зазначеним вимогам, оскільки на зворотній стороні цього платіжного доручення  відсутні дата зарахування державного мита в доход бюджету та   відмітка дати виконання платіжного доручення.

Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати  державного мита у встановленому порядку.

Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113  ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись  п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,  суд

У Х В А Л И В:

Касаційну  скаргу Старокримського коопзаготпрому Кіровського районного споживчого товариства на постанову   Запорізького  апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року повернути без розгляду.

Судді                                                                                       В.Перепічай

                                                                                              І. Вовк                                                   

                                                                                                         П.Гончарук