КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 676/3117/13-ц

Провадження № 22-ц/792/356/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Фанди В.П., Спірідонової Т.В.,

при секретарях: Чебан О.М., Рудому В.М., Вінярській А.Л.,

з участю: апелянта ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4

Посилається на те, що 9 липня 2012 року відповідач та ОСОБА_5 зайшли на подвір'я будинку матері позивача та вибили вікно, пошкодили віконну раму, москітну сітку, підвіконник. Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_4 та їх сім'ї було завдано моральної та матеріальної шкоди.

У зв'язку з цим та після збільшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн.

У листопаді 2013 року в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_1 подав позов, в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 10000 грн. майнової шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.

__________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Швець О.Д. Провадження № 22-ц/792/356/14

Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 30, 34

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2013 року справи об'єднано в одне провадження.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь 100 грн. моральної шкоди. В задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто на її користь 400 грн. моральної шкоди. В задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Вважає, що рішення суперечить чинному законодавству.

Посилається на те, що судом не було взято до уваги, що відповідач визнав свою вину та був притягнутий до відповідальності. Поза увагою суду, на думку апелянта, залишилось пояснення відповідача, що він кидав каміння у напрямку будинку позивача.

Крім того, на думку апелянта, неправомірні дії відповідача, стали підставою для порушення кримінальної справи стосовно нього, та звинувачення його матері у причетності до злочину.

Також, з таким рішенням не погодився ОСОБА_3 Подав апеляційну скаргу.

Зазначає, що суд не надав обґрунтування чим керувався, коли визначав розмір моральної шкоди, та в чому саме вона полягала.

Апелянт зазначає, що суд необґрунтовано посилається на матеріали адміністративної справи, оскільки в них, та в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена інформація звідки і в які саме будинки було кинуте каміння.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 09 липня 2012 року, близько 02 год. 30 хв., в АДРЕСА_1, жбурляв камінням у напрямку приватних будинків, що по АДРЕСА_1, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив дрібне хуліганство. Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 10 липня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_3 з порушенням громадського порядку погодився, свою вину визнав.

Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно інформаційної довідки № 13070911 від 19.11.2013 року ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_2.

Задовольняючи позови частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнав себе винним у вчиненні хуліганства, позивачами не надано доказів на підтвердження того, які саме збитки були завдані майну, проте вчинені протиправні дії, змусили хвилюватись за своє життя ОСОБА_1 та його сім'ю.

Між тим, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р. (з наступними змінами), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Всупереч висновку суду, в рішенні суд не навів доказів, що підтверджують, свідчать про причинний зв'язок між хуліганськими діями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та наслідками, розбитими вікнами в будинку ОСОБА_4 і перенесеними внаслідок цього моральними стражданнями, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок хуліганських дій, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зазначають,, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вдерлись на подвір'я будинку АДРЕСА_2 і та вибили вікно на третьому поверсі.

Однак беззаперечних доказів в підтвердження того, що ОСОБА_3 вибив вікно вони не надали. Не знайдені такі докази і судом.

Із пояснень ОСОБА_3, протоколу судового засідання та постанови про визнання винним у вчинення адміністративного правопорушення (а. с. 2, 7, 8), що знаходяться в матеріалах адміністративної справи 22081/5340/12, вбачається, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_1 жбурляли каміння у напрямку вікон приватних будинків, що розташовані по АДРЕСА_1.

Не містить доказів, що від дій ОСОБА_3 пошкоджено вікно в будинку, що належить ОСОБА_4 і протокол судового засіданні від 10 січня 2013 року із матеріалів кримінальної справи №1/2208/589/12 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 КК України (а. с. 60-61) долучений до цивільної справи за клопотанням ОСОБА_1

Посилання позивачів на постанову суду та протокол ХМ№001638 про адміністративне правопорушення від 9 липня 2012 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_1 жбурляли каміння у напрямку вікон приватних будинків, що розташовані по АДРЕСА_1 теж не містять доказів про побиття скла в цих будинках.

Крім того, чеки, видаткові накладні, акт прийняття робіт та заявка на доставку товару надані позивачами ( а. с. 86-93) теж не містять доказів про побиття ОСОБА_3 скла в вікнах будинку ОСОБА_4

Всупереч твердженню апелянта, не може бути підставою для покладення на відповідача відповідальності за побиття скла в будинку ОСОБА_4 пояснення відповідач про визнання своєї вини у вчинення хуліганських дій. Оскільки відповідач не визнавав, що вибив скло.

Не може бути підставою для покладення на відповідача відповідальності за побиття скла в будинку ОСОБА_4 пояснення ОСОБА_3, що він кидав каміння у напрямку будинку позивача. Зазначене пояснення не доводить, що кинуте ним каміння вибило скло.

Необґрунтованим є посилання апелянта, що неправомірні дії відповідача, стали підставою для порушення кримінальної справи стосовно нього, та звинувачення його матері у причетності до злочину.

За таких обставин рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до частини п'ятої статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин з позивачів підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,7 грн. за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, 229,4 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, 172.05 грн. подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 діяв в своїх інтересах, та в інтересах матері ОСОБА_4, а всього по 516,16 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути на користь держави судовий збір з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 в розмірі 516 грн. 16 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду А.В. Купельський