Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/17848/13-ц

Провадження № 2/752/973/14

25.03.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Гончарову І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності, -

встановив:

у жовтні 2010р. ПАТ «Дельта Банк» (далі - позивач) звернулося в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) та Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності, при цьому пояснивши наступне.

25.10.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11240672000. Відповідно до умов вищезазначеного договору АКІБ «УкрСиббанк» надав та ОСОБА_1 прийнявгрошові кошти кредиту в сумі 90000,0 доларів США, які зобов'язався повернути із сплатою процентів за ставкою 12,4% річних в термін не пізніше 25.10.2027р. При цьому з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, 25.10.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем було укладено Договір іпотеки № 68154, за умовами якого останній передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. В наступному АКІБ «УкрСиббанк», що змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», уклало 08.12.2011р. із ПАТ «Дельта Банк» Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого та згідно Акту прийому-передачі документації від 01.03.2012р. ПАТ «УкрСиббанк» як первинний кредитор передало своє право вимоги до боржника ОСОБА_1 за наведеними договорами на користь нового кредитора ПАТ «Дельта Банк». Проте відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 11240672000 стосовно щомісячного повернення окремими платежами кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 134699,40 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1076652,30 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 87704,46 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 701021,75 грн.; заборгованість із сплати процентів за користування кредитом 46994,94 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 375630,55 грн. В свою чергу, положеннями п. 5.7. Договорупро надання споживчого кредиту № 11240672000 та п. 4.1. Договору іпотеки № 68154, передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем як позичальником своїх зобов'язань, позивач як іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв'язку із наведеним, 28.06.2013р. позивачем було направлено лист за вих. № 9123636 відповідачу ОСОБА_1 із вимогою про погашення заборгованості у сумі 1076652,30 грн. за Договоромпро надання споживчого кредиту № 11240672000 та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, протягом встановленого тридцяти денного строку вимога позивача як іпотекодержателя залишилася без задоволення, відповідач не сплатив кошти заборгованості. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд: в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 134699,40 доларів СЩА, що згідно курсі НБУ складає 1076652,30 грн. за Договоромпро надання споживчого кредиту № 11240672000 від 25.10.2007р. укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею: 68,7 кв.м., житловою площею: 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотеко держателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотеко держателем ПАТ «Дельта банк» на підставі Договору іпотеки № 68154 від 25.10.2007р., укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1; припинити право власності іпотекодавцяОСОБА_1, в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою загальною площею: 68,7 кв.м., житловою площею: 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; припинити право користування житловим приміщенням усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.; виселити з квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 іпотекодавцяОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; стягнути на користь ПАТ «Дельта банк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 3441,00 з ОСОБА_1

Представник позивача ПАТ «Дельта банк» подав заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, при цьому позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги повністю, проти заочного вирішення справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1повідомлений про дату та час судового розгляду у порядку ст.74ЦПК України шляхом розміщення оголошення у пресі - газета «Урядовий Кур'єр» від 14.03.2014р. за № 47, у судове засідання повторно не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив суд, заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні не подав суду.

У зв'язку з вищевикладеним суд ухвалив проводити заочний розгляд справи згідно ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Врахувавши пояснення позивача у позові, з'ясувавши обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов частвоко, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.10.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11240672000.

Згідно п. 1.1. і п.п. 1.2.1. п. 1.2., п.п. 1.3.1. п. 1.3. Договору про надання споживчого кредиту № 11240672000, АКІБ «УкрСиббанк» надав та ОСОБА_1 прийняв грошові кошти кредиту в сумі 90000,0 доларів США, які зобов'язався повернути із сплатою щомісячних платежів і процентів за ставкою 12,4% річних в термін не пізніше 25.10.2027р.

Відповідно до п. 2.1. Договорупро надання споживчого кредиту № 11240672000, у забезпечення виконання зобов'язання позичальника за даним договором бакуном приймається іпотека нерухомого майна, згідно Договору іпотеки № 68154 від 25.10.2007р.

Разом з цим, 25.10.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем було укладено Договір іпотеки № 68154 з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1зобов'язань за Договоромпро надання споживчого кредиту № 11240672000.

Відповідно доумов Договору іпотеки № 68154 ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Вбачається, що АКІБ «УкрСиббанк», яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», уклало 08.12.2011р. із ПАТ «Дельта Банк» Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого та згідно Акту прийому-передачі документації від 01.03.2012р. ПАТ «УкрСиббанк» як первинний кредитор передало своє право вимоги до боржника ОСОБА_1 на користь нового кредитора ПАТ «Дельта Банк».

В свою чергу, згідно наданої позивачем ПАТ «Дельта Банк» довідки від 14.06.2013р. заборгованість позивача ОСОБА_1 за Договоромпро надання споживчого кредиту № 11240672000 складає у сумі 134699,40 доларів США, що згідно курсу НБУ складає суму 1076652,30 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 87704,46 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 701021,75 грн.; заборгованість із сплати процентів за користування кредитом 46994,94 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 375630,55 грн.

При цьому суд зазначає, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ч. 1 ст. 585 ЦК України визначено, що одним із видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. Договору іпотеки № 68154, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Відповідно до п. 4.3. Договору іпотеки № 68154 право визначення підстав та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору іпотеки № 68154 визначено як спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що 28.06.2013р. позивачем було надіслано відповідачу лист за вих. № 9123636 із вимогою погасити заборгованість за Договоромпро надання споживчого кредиту № 11240672000, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги у тридцяти денний строк з моменту її отримання, позивачем будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем у встановлений строк тридцяти денний строк своїх зобов'язань перед позивачем за вищезазначеним кредитним договором.

В свою чергу суд зазначає, що відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, відповідно до ст. 37 Закону України «Про іптеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Крім того, у положеннях Постанови №5 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» та положеннях Узагальнення Верховного Суду України судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 07.10.2010 року розяснено: «…нормами законодавства (насамперед статтями 36, 37 Закону № 898-IV) не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом».

Враховуючи наведене суд вважає обґрунтованою позовну вимогу ПАТ «Дельта Банк» про визнання його право власності на вищезазначений предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 та припинення на права власності відповідача ОСОБА_1 на нього.

Стосовно вимог позивача щодо припинення право користування житловим приміщенням усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Заявляючи вимогу до осіб про їх виселення, позивач не зазначив таких осіб відповідачами по справі, в порушення вимог ст. 118 ЦПК України, а також не скористався правом на залучення за його клопотанням таких осіб в якості співвідповідачів по справі відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Крім того, відповідачем не надано докази на підтвердження проживання інших осіб, крім відповідача, у спірній квартирі АДРЕСА_1.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Також суд зазначає, що в положеннях п. 43 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів» від 30.03.2013р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39- 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщенняПри цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Позивачем не надано докази направлення іншим мешканцям квартири АДРЕСА_1 вимоги про звільнення ними у добровільному порядку наведеної квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно платіжного доручення від 06.09.2013р. за № 61603410 позивачем було здійснено витрати на оплату судового збору в сумі 3441,00 грн., у зв'язку з чим підлягають стягненню із відповідача на користь позивача кошти у сумі 1720,5 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задовольнити позов частково.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 224-229 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності, - задовольнити частково.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 134699,40 доларів США, що згідно курсі НБУ складає 1076652,30 грн. за Договоромпро надання споживчого кредиту № 11240672000 від 25.10.2007р. укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею: 68,7 кв.м., житловою площею: 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотеко держателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотеко держателем Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на підставі Договору іпотеки № 68154 від 25.10.2007р., укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

Припинити право власності іпотекодавця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою загальною площею: 68,7 кв.м., житловою площею: 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити з квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 іпотекодавця ОСОБА_1 9 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).

Стягнути з на ОСОБА_1(ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1720,5 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя Фролов М.О.