УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця « 14 » дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної" Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Катарова П.Г.
суддів - Трофімцова А.І., Бондарева В.К.
за участю прокурора - Дядіченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_1 на вирок Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, АР Крим, громадянин України, середньої освіти, засуджений:
1991 р. Кіровским районним судом АРК за ст. 140 ч. 2 КК України (у редакції 1960 р.) до 2 років позбавлення волі, звільнений з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців;
1992 р. Кіровским районним судом АРК за ст. ст. 81 ч. 3,141 ч. 2,42,43 КК України (у редакції 1960 р.) до 4 років 11 місяців 16 днів позбавлення волі; 17.08.1998 р. Кіровским районним судом АРК за ст. 140 ч. 2 КК України (у редакції 1960 р.) до 2 років позбавлення волі, постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 24.07.1998 р. не відбутий строк покарання скорочений на 10 місяців 14 днів; звільнений 26.06.1999 р. 28.11.2000 р. Кіровским районним судом АРК за ст. ст. 142 ч. 1, 208, 82 ч. З, 42 КК Україна (у редакції 1960 р.) до 5 років позбавлення волі, звільнений 02.08.2005 р. 21.03.2006 г. Кіровским районним судом АРК за ст. 115 ч. 1 КК України до 8 років позбавлення волі, що тимчасово проживає за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1
засуджений за ст.395 КК України 4 місяцям арешту, за ст.393 ч.І КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більше суворим, покарання, призначене за ст.395 КК України поглинене більш суворим покаранням за вироком Кіровского районного суду АРК від 21 березня 2006 р. у вигляді 8 років позбавлення волі, і остаточно визначене покарання ОСОБА_1, по сукупності злочинів, 8 років позбавлення волі. У відповідності зі ст.71 КК України до призначеного покарання за ст.393 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Кіровского районного суду АРК від 21 березня 2006 р. у вигляді 7 років 6 місяців 23 днів позбавлення волі, і остаточно до відбуття призначено покарання ОСОБА_1 10 років позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
Як вказано у вироку суду, у відношенні ОСОБА_1 постановою Сокальського районного суду Львівської області від 27 липня 2005 року, був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік та 6 місяців, і, у день звільнення з місць позбавлення волі, 02 серпня 2005 року він був попереджений про обов'язок у строк не
Справа № 11-2114/06 р. Головуючий у першій
Категорія ст.ст.395,391 ч.І КК України інстанції Кордік С.В.
Доповідач Трофімцов А.І.
пізніше 4 серпня 2005 року прибути до обраного їм місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 Автономної Республіки Крим поАДРЕСА_2 та зареєструватися у Кіровськом РВ ГУ МВС України в АР Крим. Звільнившись із місць позбавлення волі 02 серпня 2005 року, ОСОБА_1. не прибув без поважних причин у встановлений строк до обраного місця проживання, чим порушив правила адміністративного нагляду, встановлені пунктом «а» ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Крім того, ОСОБА_1., що 21 березня 2006 року був засуджений Кіровським районним судом АР Крим за вчинення злочину, передбаченого ст.115 ч.І КК України, до 8 років позбавлення волі та у відношенні якого обрано 20 грудня 2005 року Кіровським районним судом АРК запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, до набрання вироком законної сили, було залишено без зміни. Перебуваючи під вартою, 26 квітня 2006 року у 01 годині 05 хвилині, під час відправлення (конвоювання) його з ізолятора тимчасового утримання Совєтського РВ ГУ МВС України в АРК у слідчий ізолятор м. Сімферополь, при посадці у спеціальний вагон для засуджених до позбавлення волі поїзда № 616 «НОМЕР_1» на станції «Краснонофлотсыш» у смт. Совєтський Совєтського району АР Крим, маючи намір на втечу, перетнув лінію охорони, що відповідно до наказу МВС України № 60 від 20.00006 р. «Про затвердження інструкції при конвоюванні затриманих та арештованих осіб в органах внутрішніх справ України» визначалася візуальною прямою, що проходить від конвоїра у сторони розташування наступного найближчого конвоїра або транспортного засобу, і вчинив втечу з-під варти.
У апеляції засуджений ОСОБА_1. порушує питання про скасування вироку суду, у зв'язку з тим, що досудове та судове слідство було проведено неправильно та неповно. Мотивує тим, що їм був вчинений замах на втечу, а не втеча, і досудовим слідством не допитаний ряд свідків, не проведене відтворення обстановки та обставин події, відсутня його явка з повинною про замах на втечу.
Заслухавши доповідача, прокурора, що вважав за необхідне залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає по наступних підставах.
Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненім їм злочинів, за які він засуджений, при обставинах викладених у вироку, підтверджена сукупністю належне досліджених і правильно оцінених судом доказів по епізоду порушення правил адміністративної о нагляду:
Показаннями свідка ОСОБА_2, оголошеними у порядку ет.306 КІЖ України, про те, що вона знайома з ОСОБА_1, що останній, звільнившись, проживав у неї в будинку у Сімферопольському районі в період часу з 04.08.2005 р. но 13.09.2005 p. Приблизно 21.08.2005 p. він їздив у ІНФОРМАЦІЯ_2, повернувшись, сказав, що йому там ніде жити (Т.2 л.с.28-29).
Показаннями свідка ОСОБА_3, оголошеними у порядку ст.306 КПК України, про те, що він працює на посаді дільничного інспектора міліції Юровского РВМ, 8.08.2005 р. йому надійшли матеріали у відношенні ОСОБА_1 про встановлений адміністративний нагляд, та ОСОБА_1 повинен був у строк до 04.08.2005 р. прибути до місця свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєструватися у Кіровськом РВ. На реєстрацію ОСОБА_1 не прибув, за місцем проживання ня був відсутній, нри бесіді із сусідами вгагаиовдеио, що ОСОБА_1 ніхто не бачив після його засудження, ні 4.08.2005 p., ні пізніше ОСОБА_1 не з'являвся за місцем свого проживання ( Т.2 л.с.26-27).
Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що раніше по сусідству з нею проживав ОСОБА_1., потім його, засудили до позбавлення волі, після вона його побачила тільки 21.08,2005 року, сказала йому, що про нього запитував дільничний, він не відповів і пішов у цей же день (Т.2 л.с.22).
Аналогічними показаннями свідка СтратоновоїМ.М.
Показаннями свідкаОСОБА_5, оголошеними у порядку ст.306 КПК України, про те, що вона працює комендантом у гуртожитку у ІНФОРМАЦІЯ_2 де раніше проживав ОСОБА_1., коли він відбував покарання у місцях позбавлення волі, за ним зберігалася кімната у гуртожитку, у його кімнаті ніхто не проживав і не проживає до наступного часу. 15 вересня 2005 р. він прийшов за речами, свідок віддала йому речі та сказала, що за ним кімната збережена, і він може там жити, він відповів, що жити там не буде, пішов і більше вона його не бачила (Т.2 л.с.24).
Показаннями свідка ОСОБА_6, оголошеними у порядку ст.306 КПК України, про те, що 21 серпня 2005 року до неї приходив ОСОБА_1., вона йому сказала, що його шукає дільничний і йому треба зареєструватися, однак він їй відповів, що в нього немає документів та у ІНФОРМАЦІЯ_2 йому ніде жити. У цей же день ОСОБА_1. пішов (Т.2 л.с.25).
Копією постанови Сокальского районного суду Львівської області від 27.07.2005 р. про встановлення ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком на 1 рік 6 місяців (Т.2 л.с.13).
Копією довідки про оголошення ОСОБА_1 постанови судді про встановлення адміністративного нагляду, відповідно до якого начальник Сокальской виправної колонії НОМЕР_2оголосив під розпис ОСОБА_1 його зміст та обов'язки» попереджений про кримінальну відповідальність за порушення зазначених правил (Т.2 л.с.12)
по епізоду втечі з-під варти ОСОБА_125.04.2006 р.
Показаннями свідка ОСОБА_7, що пояснив у судовому засіданні, що він з 1998 року працює на посаді чергового інспектора ІТУ Совєтського району, був призначений начальником конвою, що у ночі 26.04.2006р. у 00.40 г. проводив посадку трьох ув'язнених
- ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на поїзд. Перед прибуттям поїзда був розставлений конвой. Свідок дав команду конвойним привести одну людину, після посадки ОСОБА_8 в поїзд, свідок дав команду на видачу ОСОБА_9 та ОСОБА_1, тому що вони були зчеплені наручниками у парі. У момент посадки .ОСОБА_9, вони були розчіпчені, ОСОБА_1 зробив ривок, вирвався та з наручниками побіг у «хвіст» поїзда, перетнув лінію охорони та побіг через залізничне полотно убік парку. Конвойні віддали попереджувальну команду «Стій! Стріляти буду!», але ОСОБА_1не зупинився, його наздогнали конвойні й посадили у поїзд. Свідок пояснив, що ОСОБА_1перетнув лінію охорони, що визначається візуальною прямою від конвоїра до конвоїра та до транспортного засобу.
Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
Показаннями свідка ОСОБА_13, що пояснив у судовому засіданні, що він працює на посаді начальника ВУИМ Совєтського району РВ ГУ МВС України в Криму, 26.04.2006 р. здійснював посадку спецконтингенту, до прибуття поїзда у 00.40 г. свідок зробив розміщення конвою, і перейшов на другий шлях, для здійснення оточення з тильної сторони вагона. Приблизно через хвилин 5 після початку посадки свідок почув команду «Стій! Стріляти буду!», і узнавши голос ОСОБА_7, побіг до «хвоста» поїзда, де побачив силуети трьох чоловік, що біжать уздовж шляхів, після чого свідок побачив як ОСОБА_7 затримав людину, що біжить, яким був ОСОБА_1При цьому, свідок пояснив, що ОСОБА_1при втечі перетнув лінію охорони.
Постановою судді Кіровского районного суду від 20.12.2005 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у відношенні ОСОБА_1 (л.с.46-47), і вироком Кіровского районного суду АРК від 21.03.2006 р. у відношенні ОСОБА_1, на підставі якого він був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ет.115 ч.1 КК України до 8 років позбавлення волі, та до набрання вироком законної сили запобіжний захід йому був залишений без зміни - взяття під варту, якими підтверджується та обставина, що ОСОБА_1. утримувався під вартою на законних підставах.
Аналіз наведених доказів у їхній сукупності дозволив суду 1 інстанції зробити
правильний висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і дати вірну кваліфікацію його злочинним діям за ст.393 ч. 1 та ст.395 КК України.
Доводи апеляції ОСОБА_1 про те, що досудове слідство проведене неповно й односторонньо, а також про те, що їм був вчинений замах на втечу, а не втеча, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки зазначені доводи були предметом ретельної перевірки у суді першої інстанції, які спростовуються сукупністю добутих судом доказів, і суд правильно визнав невизнання ОСОБА_1своєї провини як спосіб захисту, з метою уникнути покарання за вчинене.
При розгляді кримінальної справи на досудовому слідстві та у суді порушень кримінально-процесуального закону, у тому числі по збору та оцінки доказів, про що ставилося питання у апеляції, не встановлено.
Доводи апеляції ОСОБА_1 про незаконність вироку Юровского районного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2006 року, яким він засуджений до 8 років позбавлення волі за вчинення умисного вбивства за ч1 ет.115 КК України, колегія суддів визнає такими, що не підлягають розгляду, оскільки зазначений вирок набрав законної сили, і, у відповідності зі ст. 347 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд у порядку ст. 65 КК України, урахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненних їм злочинів, особистість засудженого, що негативно характеризується, притягнення в минулому до кримінальної відповідальності, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, і правильно призначив покарання у межах санкції статті кримінального закону. Підстав для скасування вироку колегій суддів не встановлено.
Керуючись CT.CT.365,366 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Советського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2006 poкy у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.
Головуючий:
судді: