АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-ц/796/4516/2014 Головуючий у 1 інстанції - Катющенко В.П.
м. Київ Доповідач - Іванченко М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Іванченка М.М.
суддів: Рубан С.М., Желепа О.В.
при секретарі: Онищенко О.С.
за участю:
відповідач: ОСОБА_2
представник позивача ПАТ «Універсал Банк» - Маляр Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ПАТ «Універсал Банк» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за договором № CL8813 від 13 грудня 2007 року, в розмірі 35 799,88 гривень та судовий збір у розмірі 358,00 гривень.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до умов кредитного договору № CL8813 від 13 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримала у ВАТ «Універсал Банк» кредит в сумі 8000,00 гривень, строком до 20 листопада 2012 року зі сплатою 36,00% річних за користування кредитом. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме - в порядку передбаченому договором надав відповідачу кредитні кошти, в сумі 8000,00 гривень. Проте відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання - не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку. Загальна сума заборгованості відповідача по договору станом на 09 серпня 2013 року складає 35 799,88 гривень, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 7 617,67 гривень; відсотки - 8217,84 гривень; підвищені відсотки - 19964,37 гривень.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № CL 8813 від 13 грудня 2007 року в розмірі 27582 грн.04 коп. та судовий збір в розмірі 275 грн. 82 коп., а всього 27857 грн. 86 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року в частині стягнення кредитної заборгованості зі слати відсотків за договором.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованість по підвищених відсотках в розмірі 108 % є незаконними та підлягають скасуванню. Крім того, апелянт зазначає, що підвищені відсотки є несправедливими та суперечать принципам розумності , добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника.
Відповідач в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення суду в частині задоволення вимог про стягнення простроченої заборгованості по кредиту сторонами не оскаржується, тому у апеляційному порядку в цій частині не перевіряється.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CL8813 від 13 грудня 2007 року, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі та на умовах, визначених у цьому договорі, додатку 1 та додатку 2, а позичальник зобов'язується погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначних договором, додатком 1 та додатком 2.
Додатком №1 до кредитного договору № CL8813 від 13 грудня 2007 року встановлені Індивідуальні умови надання та погашення кредиту, та зазначено, що основна сума кредиту становить 8000 гривень; винагорода кредитора за ініціювання кредиту - 4%; процентна ставка - 36% річних; підвищена процентна ставка (у разі прострочення платежу) - 108% річних; кількість щомісячних платежів - 60 місяців; сума щомісячного платежу - 282,79 гривень; дата сплати щомісячного платежу - останній робочий день, що передує вказаній даті - кожне 20-е число місяця; Дата сплати останнього платежу - 20 листопада 2012 року; сума останнього платежу - 282,06 гривень; поточний рахунок позичальника у банку «Універсал Банк» - № НОМЕР_1.
Відповідно до витягу зі статуту ПАТ «Універсал Банк» в редакції, затвердженій Загальними зборами акціонерів ВАТ «Універсал Банк», протокол № 2-2009 від 22 червня 2009 року ПАТ «Універсал Банк» правонаступник усіх прав та обов'язків ВАТ «Універсал Банк».
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Універсал Банк» виконав умови договору надавши кредитні кошти, проте відповідач свої зобов'язання перед банком не виконала.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL8813 від 13 грудня 2007 року, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 09 серпня 2013 року складає 35799 грн. 88 коп., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 7 617 грн. 67 коп.; відсотки - 8217 грн. 84 коп.; підвищені відсотки - 19964 грн. 37 коп.
Задовольняючи вимоги ПАТ «Універсал Банк» в частині стягнення заборгованості зі сплати підвищених відсотків (108 %) у розмірі 19964 грн. 37 коп. виходив з того, що за умовами укладеного між сторонами договору, при простроченні відповідачем сплати чергового, щомісячного платежу по кредитному договору, позивач має право встановити підвищену процентну ставку, тобто змінити її з 36% річних, які б нараховувалися у разі належного виконання позичальником своїх зобов`язань, на 108% річних. З таким висновком суду погоджується колегія суддів виходячи з наступного.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.611 ЦК України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема:
1. припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2. зміна умов зобов'язання;
3. сплата неустойки;
4. відшкодування збитків та моральної шкоди.
Так, відповідно до п.2.1. ст.2 кредитного договору, проценти за кредит обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, що складається з 365 днів (фактична кількість/365), включаючи дату надання кредиту, в яку вони починають нараховуватися, але не включаючи дату фактичного повного погашення кредиту.
Пунктом 2.1. ст.2 кредитного договору встановлено проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку кредиту.
Відповідно до п.2.4 ст.2 кредитного договору, за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в додатку 1 до договору. Підвищена процентна ставка за користування кредитом не застосовуються (а застосовується процента ставка у розмірі 0,0001% річних), якщо погашення простроченої суми основного боргу позичальника відбулося протягом перших трьох календарних днів з дати виникнення такого прострочення. При цьому, якщо третій день цього строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку застосування процентної ставки у розмірі 0,0001% річних визначається останній робочий день, що передує такому вихідному або святковому дню. Якщо оплата простроченої суми основного боргу позичальника не була здійснена протягом перших трьох календарних днів з дати прострочення сплати суми основного боргу, то на прострочену суму основного боргу позичальника нараховується підвищена процента ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення.
Згідно п.5.3. ст.5 кредитного договору, позичальник зобов'язується щомісячно в дату сплати щомісячних платежів здійснювати погашення щомісячних платежів, шляхом зарахування включно до такої дати відповідної суми коштів на поточний рахунок позичальника, вказаний у п. 3.1. даного договору. Позичальник доручає кредитору самостійно направляти кошти на погашення заборгованості позичальника у порядку та черговості, визначених п.5.5. цього договору та іншими умовами цього договору. При цьому, під терміном «дата сплати щомісячних платежів» сторони розуміють останній робочий день, що передує даті сплати щомісячного платежу. Під терміном «дата прострочення сплати суми основного боргу» сторони розуміють перший календарний день, що слідує за вищевказаною датою сплати щомісячного платежу.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL8813 від 13 грудня 2007 року, відповідачем у період часу з 13 грудня 2007 року по 19 березня 2008 року здійснювалось погашення кредитної заборгованості у строки та в розмірах визначених умовами укладеного між сторонами договору. Починаючи з 20 березня 2008 року відповідач належним чином не виконувала умови укладеного договору в частині сплати тіла кредиту та відсотків. Так, за період з 20 березня 2008 року відповідачем здійснено погашення тіла кредиту на суму 63,10 гривень - 11 вересня 2008 року, погашення відсотків на суму 30,37 гривень - 20 березня 2008 року, на суму 132,02 гривні - 23 червня 2008 року, на суму 57,30 гривень - 11 вересня 2008 року.
А тому, колегія суддів вважає, що оскільки за умовами договору (п.2.4 ст.2), у разі користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, яка становить - 108% річних тому, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по збільшеним відсоткам у розмірі 19964 грн. 37 коп. є законним та обґрунтованим.
Доводи апелянта щодо того, що нарахування підвищеної суми відсотків в розмірі 108 % річних є незаконними спростовуються п.2.4 ст.2, окрім того, відповідач не звертався з позовом до суду про визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування підвищеної відсоткової ставки.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
У Х ВА Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: