РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 27 дня. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Яковенко Л.Г.
Суддів: Синельщікової О.В., Куриленка ОС. з участю секретаря Бахтагарєєвої М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу №12 про витребування майна з чужого незаконного володіння
за апеляційною скаргою Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу №12 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Звернувшись до суду з зазначеним позовом, ОСОБА_1 мотивувала його тим, що їй на праві власності належить автомашина „Opel vektra" 1993 року випуску. 11 серпня 2001 року громадянин ОСОБА_2 примусив чоловіка позивачки перегнати автомашину в місто Сімферополь і забрав у чоловіка ключі від машини. Опісля декілька днів ОСОБА_2 перегнав машину на автостоянку відповідача, де вона знаходилася тривалий час. Позивачка і її чоловік неодноразово зверталися до керівництва стоянки з проханням повернути автомашину, але діставали відмову або вимогу оплати за стоянку в сумі близько 2000 гривень. Вважаючи дії відповідача незаконними, просила суд зобов'язати ГБК №12 передати їй автомашину „Opel vektra" державний номер НОМЕР_1, стягнути з відповідача матеріальну шкоду 433,19 гривень, заподіяну зберіганням автомашини; 1311, 62 гривень - вартість відновного ремонту; 6071, 71 гривень - різниця в цінах на автозапчастини; 1306, 50 гривень - вартість відсутнього капота, моральний збиток в сумі 45000 гривень та судові витрати.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково.
Стягнено з ГБК №12 на користь позивачки матеріальну шкоду, заподіяну автомашині позивачки в результаті зберігання (зокрема разукомплектования, знос) в сумі 963 гривні 80 копійок, вартість відновного ремонту в сумі 2531 гривні 70 копійок, різницю в цінах відновного ремонту в сумі 4926, 72 гривень, витрати, понесені на оплату експертизи в сумі 279, 04 гривень і витрати по
Справа № 22- 256/2006 р. Головуючий
в першій інстанції Пименова Т.Н.
Доповідач Яковенко Л.Г.
оплаті послуг евакуатора в сумі 300 гривень, а також моральну шкоду в сумі 3000 гривень, а усього -12 001 гривні 26 копійок.
У решті позовні вимоги залишені без розгляду.
Стягнено з ГБК №12 у доход державного бюджету судові витрати в сумі
240 гривень 01 копійка.
В апеляційній скарзі Голова правління ГБК №12 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення являється незаконним та необгрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивачки, голови правління ГБК „12, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія сугддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст..60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів, з'ясувавши обставини справи, перевіривши всі докази, вислухавши пояснення сторін, дійшла висновку про те, що висновки суду не грунтуються на доказах.
Позивачка не довела наявність вини відповідача в завданні їй матеріальної та моральної шкоди.
Так, позивачка заявляла про те, що спірним автомобілем проти волі її чоловіка - власника автомобіля, заволодів ОСОБА_2 11 серпня 2001 року. Ці обставини були безспірно встановлені судом. Але при цьому з таким же позовом, який розглянув суд, ні позивачка, ні її чоловік до ОСОБА_2. не звернулись, а чомусь „розшукували" свій автомобіль, звертаючись до правоохоронних органів.
В своїй позовній заяві, даючи пояснення в суді, позивачка стверджувала, що про те, що спірний автомобіль знаходиться на стоянці відповідача вона дізналась ще до смерті чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.б), але, як встановлено судом, за захистом свого порушеного права ні позивачка, ні її чоловік до суду не звертались, не оскаржували вони протиправні, на їх погляд, дії відповідача і в інші правоохоронні органи.
І коли, лише через 4 роки після того, як спірний автомобіль вибув із законного володіння власника, не з вини відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом про витребування майна. Відповідач, ознайомившись з позовом, повернув їй автомобіль. Зазначені обставини встановлені судом.
Задовольняючи позов, суд зазначив, що за період знаходження автомашини на стоянці відповідача просто неба транспортному засобу був причинений збиток (разукомплектования, знос). При цьому суд посилається на висновки автотоварознавської експертизи.
Але, як встановлено, вина відповідача в тому, що автомобіль з 2001 року знаходився на стоянці, відсутня, тому за шкоду у зв'язку зі зносом він відповідати не може.
Не доказана вина відповідача і в розукомплектуванні автомобіля. Встановлено, що на стоянку відповідача спірний автомобіль потрапив після ДТП, акт про технічний стан автомобіля не складався, а зі змісту розписки, яка
Справа № 22- 256/2006 р. Головуючий
в першій інстанції Пименова Т.Н.
Доповідач Яковєнко Л Г
була написана ОСОБА_2. 11 серпня 2001 року можна зробити висновок, які деталі спірного автомобіля були пошкодженими, або зовсім були відсутніми (а.с.8). Суд зазначеним обставинам ніякої оцінки не дав.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що безпідставно суд стягнув з нього на користь позивачки витрати по оплаті послуг евакуатора. Любий пошкоджений автомобіль потребує послуг евакуатора. Але доказано, що вина відповідача в завданні шкоди позивачці відсутня. З цих підстав треба відмовити і в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди і витрат, понесених на оплату експертизи. Судові витрати у розмірі 240 гривень 01 копійка належить стягнути з позивачки.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи являються підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.303-304, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу №12 задовольнити
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року скасувати. Ухвалити нове рішення. ОСОБА_1 в позові до Гаражно-будівельного кооперативу №12 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у доход державного бюджету судові витрати в сумі 240 гривень 01 копійка.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Справа № 22- 256/2006 р. Головуючий
в першій інстанції Пименова Т.Н.
Доповідач Яковенко Л.Г.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.