донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.12.2008 р. справа №14/122
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Мирошниченка С.В. |
суддів | Колядко Т.М. , Скакуна О.А. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Мішина Н.Г.-за довір., |
від відповідача: | Ларіна І.В.-за довір., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного комунального підприємство "Магазин "Ландиш" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 30.09.2008 року |
по справі | №14/122 (Левшина Г.В.) |
за позовом | Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського районум.Донецька" м.Донецьк |
до | Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк |
про | стягнення 130106,63грн., розірвання договору та спонукання виконати дії |
Державне комунальне підприємство "Магазин "Ландиш" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2008р. по справі №14/122.
Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Левшина Г.В.) позовні вимоги Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" м.Донецьк до Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк задовольнив частково. Стягнув з Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк на користь Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" м.Донецьк заборгованість в сумі 65465грн.40 коп. Стягнув з Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк на користь міського бюджету заборгованість в сумі 64641 грн. 23 коп. Розірвав договір оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р., який був укладений між Державним комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація Київського району м.Донецька" та Державним комунальним підприємством "Магазин "Ландиш". Стягнув з Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк на користь Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" витрати по сплаті державного мита в сумі 1301грн.07коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн.00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00 коп. В задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" м.Донецьк до Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк відмовив. Повернув Комунальному підприємству "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" м.Донецьк з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 25грн.63 коп.
Відповідач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно не відповідає фактичним обставинам справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:
Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного комунального підприємства "Магазин "Ландиш" м.Донецьк, про: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 65465,40грн. та до міського бюджету заборгованості в сумі 64641,23грн.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р.; звільнення відповідачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Донецьк-18, вул.Артема, 284.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на припущення відповідачем істотних порушень умов спірного договору оренди в частині виконання зобов"язань по повній та своєчасній оплаті орендних платежів.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав заборгованість по оплаті орендної плати згідно договору №6/40 від 31.01.2003р. в розмірі 130106,63 грн. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що договір №6/40, який був укладений між позивачем та відповідачем 31.01.2003р., згідно з листом комунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" був пролонгований до 31.12.2004р. Також відповідач направляв лист від 20.10.2006р. №19-19 на адресу позивача про укладення договору оренди, лист залишився без відповіді, тому відповідач вважає, на підставі п.4 ст.284 ГК України, строк дії договору оренди закінчується 31.12.2008р. Відповідач вказує, що незважаючи на те, що між ним та позивачем договір з 2003р. не підписувався, він продовжує виконувати свої обов"язки по договору частковим погашенням орендної плати.
31.01.2003р. між Державним комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація Київського району м.Донецька" та Державним комунальним підприємством "Магазин "Ландиш" був підписаний договір оренди нежитлового приміщення №6/40, відповідно до якого Державне комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація Київського району м.Донецька" прийняло на себе зобов"язання передати, а відповідач прийняти в орендне користування нежитлове приміщення площею 153,3 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Артема, 284, для використання під магазин.
04.07.2003р. на підставі розпорядження Донецького міського голови №774 було створено Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька", яке згідно положень статуту є правонаступником Державного комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація Київського району м.Донецька" (а.с.16).
Внаслідок правонаступництва Комунальним підприємством "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" прав та обов"язків Державного комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація Київського району м.Донецька" права та обов"язки орендодавця за договором оренди №6/40 від 31.01.2003р. перейшли до позивача.
Згідно з п.1.3 договору орендна плата в місяць становить 2606,71 грн. у тому числі ПДВ.
Згідно з п.4.1.строк дії договору з 01.01.2003р. по 31.12.2003р.
Листом №01/4-2514 від 31.12.2003р. позивачем було повідомлено відповідача про пролонгацію дії договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. до 31.12.2004р.
Згідно з листом від 06.10.2005р. Управлінням комунальних ресурсів строк дії договору оренди №6/40 від 31.01.2003р. продовжено до 31.12.2006р.
Пунктом 3.1 договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. передбачено, що суму, нараховану за договором, відповідач зобов’язав перераховувати на рахунок позивача щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця.
01.01.2004р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 31.01.2003р. №6/40.
Згідно пунктів 1, 2 додаткової угоди від 01.01.2004р. до договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. за користування об"єкту оренди орендатор сплачує орендодавцю орендну плату, яка складає 9308,38 грн.
Орендна плата вноситься одноразово авансовим платежем (який враховується в оплаті за останній місяць оренди) протягом 10 днів, після укладення договору оренди в розмірі місячної орендної плати, в подальшому орендна плата вноситься орендатором щомісячно не пізніше 15 числа, місяця наступного за розрахунковим.
Згідно рішення виконавчого комітету міської ради від 26.11.2003р. №534 орендатор вносить 40% орендної плати на рахунок орендодавця, в розмірі 3723,35 грн. з ПДВ та 60% орендної плати орендатор сплачує до міського бюджету в розмірі 5585,03 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 1.4 договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. окрім орендної плати орендар повинен брати участь в загальних для орендодавця витратах з управління, експлуатації та поточного ремонту житлового фонду. Участь орендаря у витратах пропорційно зайнятої ним площі по відношенню до всієї (житлової і нежитлової) площі. Перерахунок експлуатаційних зборів здійснюється щоквартально згідно фактичних витрат орендодавця (згідно Додатку).
В додатку до договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. сторони визначили, що розмір експлуатаційних витрат дорівнює 62,85 грн. з розрахунку 0,41 грн. за 1 кв.м.
В подальшому, сторонами був збільшений розмір експлуатаційних витрат (зміни від 01.03.2005р. до договору оренди №6/40 від 31.01.2003р.) до 0,56 грн. за 1 кв.м.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми боргу відповідача в розмірі 65465,40 грн. за період з 01.11.2007р. по 01.07.2008р. перед Комунальним підприємством "Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька" складається з заборгованості з оплати орендної плати та заборгованості з оплати експлуатаційних витрат.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач наполягає на стягненні заборгованості в сумі 65465грн.40коп. на свою користь та у доход міського бюджету- в сумі 64641грн.23коп.
Відповідно до п.5 додаткової угоди до договору оренди від 31.01.2003р. №6/40 орендар сплачує 40% орендної плати на рахунок орендодавця, та 60% орендної плати орендар сплачує на користь міського бюджету (а.с.10). При цьому, в позовній заяві позивач не обгрунтував своє право діяти на користь міського бюджету. Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами в т.ч. державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законами. Тобто позивач повинен довести наявність у нього на підставі закону такого права.
Позивач в засіданні апеляційного суду пояснив, що таке право надано йому "Методикою розрахунку та порядка використання орендної плати за користування майном територіальної громади м.Донецька", затвердженою рішенням виконкома Донецької міської ради від 26.11.2003р. №534.
Цей довод апеляційним судом не приймається з наступної підстави. Відповідно до п.7 "Методики розрахунку та порядка використання орендної плати за користування майном територіальної громади м.Донецька", орендна плата вноситься орендарем щомісяця не пізніше 15 числа місяця, який їде за звітним. Орендодавець самостійно розділяє черговий платіж за оренду майна на частини та контролює їх перерахування до міського бюджету. Тобто, цей нормативний документ передбачає, що орендодавець повинен отримувати усю суму орендної плати, а потім самостійно перерахувати до міського бюджету частину орендної плати. Таким чином, позивач не має законних підстав вимагати стягнення частини грошових коштів на користь міського бюджету.
Господарський суд в рішенні дійшов висновку, що договір оренди містить ознаки договору на користь третьої особи (ст.636 ЦК України). Цей висновок не відповідає вимогам закону. Додаткова угода від 01.01.2004р. (п.5) встановлює, що частина орендної плати перераховується до міського бюджету, але він (бюджет) не є особою в розумінні ст.636 ЦК України та розділу ІІ "Особи" Цивільного кодексу України. Договором не визначено, хто саме діє від імені міського бюджету. Крім того, власник комунального майна встановив інший порядок сплати орендної плати (див. "Методику розрахунку та порядка використання орендної плати за користування майном територіальної громади м.Донецька"). В той же час ст.636 ЦК України встановлює, що договором на користь третьої особи є договір в якому боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок на користь третьої особи. Як вже відмічено, в даному випадку в договорі третя особа не вказана.
Господарський суд не дав належної правової оцінки цій частині позовних вимог. Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування рішення є, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, оскільки господарський суд неправильно застосував норми ст.636 ЦК України, внаслідок чого безпідставно задовольнив вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати на користь міського бюджету, рішення у цій частині скасовується.
Надані відповідачем завірені ксерокопії платіжних документів про оплату позивачу частини орендної плати (від 07.10.2008р.; 17.10.2008р.; 24.10.2008р.; 17.11.2008р.; 25.11.2008р.; 24.11.2008р.) не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки на час прийняття господарським судом рішення 30.09.2008р. ця оплата здійснена не була, крім того, із змісту платіжних доручень не можно встановити, за який період сплачується орендна плата.
Позивач наполягає також на розірванні договору оренди №6/40 від 31.01.2003р. в зв"язку з неоплатою орендної плати за період з 01.06.2006р. по 01.07.2008р. Цей факт встановлений рішенням господарського суду Донецької області по справам №24/299; №6/142; №33/9. Свою вимогу про розірвання договору оренди позивач обгрунтовує ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов"язань, передбачених ст.18 Закону або договором оренди.
Стаття 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що орендар зобов"язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Пункт 3.6. договору встановлює, що орендна плата вноситься одноразово протягом 10 днів після укладання договору, в подальшому орендна плата вноситься орендарем щомісяця не пізніше 15 числа місяця, який іде за звітним. (а.с.10). Як встановлено, переліченими рішеннями та рішенням у цій справі відповідачем порушувалися умови договору щодо своєчасної оплати орендної плати. Тобто у судовому порядку позивач довів факт порушення відповідачем умов договору щодо здійснення оплати. Таким чином, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" існують підстави для розірвання договору оренди.
Господарський суд в рішенні не застосував названі статті Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на підставі яких позивач наполягав на розірванні договору та не дав оцінки, тому, чи відповідають дії відповідача вимогам цього закону. Разом з тим, господарський суд випадково дійшов висновку про те, що договір підлягає розірванню. Шляхом аналізу вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та відповідності відносин сторін цим вимогам, апеляційний суд дійшов висновку, що спірний договір оренди підлягає розірванню у зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань на підставі ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тобто, позивач набуває право вимагати повернення спірного майна з моменту припинення зобов"язання за договором №6/40 від 31.01.2008р., враховуючи те, що зобов"язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору №6/40 від 31.01.2003р. законної сили, на момент звернення до господарського суду у позивач не мав права вимагати від відповідача звільнити спірне приміщення, внаслідок чого, позов в частині вимог про звільнення відповідачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Донецьк-18, вул.Артема, 284, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1)Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2)Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2008р. по справі №14/122 частково скасувати.
3)В частині вимог про стягнення на користь місцевого бюджету м.Донецька заборгованості в сумі 64641грн.23коп. відмовити.
4)В іншій частині рішення залишити без змін з підстав, викладених в постанові.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: Т.М. Колядко
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1 у справу
1 ДАГС
1.госп.суду