УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11   грудня     2006  року  колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Пайкова М.В. Суддів    Ісаєва Г.А.

Белинчук Т.Г. при секретарі   ЧубовійА.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за

позовом            ОСОБА_1   до   Сільськогосподарського   закритого

акціонерного товариства „Крим-Агро" про стягнення заборгованості по орендним платежам, неустойки і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахчисарайської районного суду АР Крим від 19 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Крим-Агро" про стягнення заборгованості по орендним платежам 3 255 грн. 66 коп., неустойки З 188 грн. 40 коп. і відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у серпні 2001 року він уклав з відповідачем договір оренди земельного паю, при цьому щорічна орендна плата склала 548 грн., але відповідач не виплачує орендні платежі, у зв'язку з чим розмір заборгованості по орендним платежам з урахуванням інфляції склав 3 255 грн. 66 коп., у наслідок чого він звернувся до суду з цим позовом. В той же час, оскільки у договорі встановлено, що орендар за несвоєчасну сплату орендної плати зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення, яка станом на 31.12.2005 року склала 3 188 грн. 40 коп., то позивач просить також стягнути з відповідача на свою користь цю суму, а також моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Рішенням Бахчисарайської районного суду АР Крим від 19.08.2006 року з СЗАТ „Крим-Агро" на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по орендній платі земельного паю на 31.12.2005 року - 1 595 грн. 17 коп. В інший частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись н.  Порушення судом норм матеріального права і ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню.

Судом встановлено, позивачу на підставі сертифікату на право на земельну ділянку від 10.12.1996 року належить право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності КСП їм..Чапаева.

Справа  №  22-ц-7298 /2006 року                                                         

 24.07.2001 року між ОСОБА_1 і СЗАТ „Крим-Агро" укладений договір оренди цього земельного паю і який був зареєстрований у книзі записів ІНФОРМАЦІЯ_1 АР Крим під НОМЕР_1 .

На підставі п.2.2 зазначеного договору за користування земельною ділянкою відповідач (орендар) щорічно сплачує позивачу (орендодавцю) суму у розмірі 548 грн. в грошовому або натуральному вигляді. При цьому згідно довідки відповідача від 03.11.2005 року заборгованість по земельному паю у СЗАТ „Крим-Агро" перед позивачем станом на 01.11.2005 року склала 1 306 грн. 70 коп., а орендна плата за 2004-2005 роки не нараховувалась. Аналогічні довідки відповідача від 27.04.2006 року, 01.06.2006 року підтверджують заборгованість перед позивачем у сумі 1306 грн. 70 коп.

Згідно перехідним положенням Закону України „Про оренду землі" громадяни -власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

На підставі ст.. 2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стягуючи на користь ОСОБА_1 з СЗАТ „Крим-Агро" заборгованість по орендні платі в сумі 1 595 грн. 17 коп., судом встановлено, що сума заборгованості за договором оренди земельного паю станом на 31.12.2005 року складає 2 420 грн. 34 коп., зокрема: за 5 місяців 2001 року - 228 грн. 34 коп., за 2002 рік - 548 грн.; за 2003 рік - 548 грн., за 2S04 рік - 548 грн., за 2005 рік - 548 грн. При цьому встановлено, що СЗАТ „Крим-Агро" частково на суму 825 грн. 17 коп. провело розрахунки із позивачем.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення неустойки та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.. 617 ЦК України та п.З договору оренди земельного паю сторони не несуть відповідальності, якщо неможливо виконати умови договору внаслідок дії непереборної сили.

Судом встановлено, що згідно висновків про форс-мажорні обставини, які зроблені торгово-промисловою палатою України від 03.08.2005 року, 17.05.2004 року, 11.02.2003 року, 29.09.2003 року, 05.08.2002 року, 01.07.2002 року, 29.0.2002 року, 19.11.2002 року, 23.07.2003 року порушень з боку відповідача у виконанні зобов'язань по орендним платежам сталося внаслідок форс-мажорних обставин.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає їх правильними та обґрунтованими і не знаходить правових підстав для скасування рішення суду, яке ухвалено судом з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Доводи ОСОБА_1 про те, що судом проігноровані вимоги ст.. 625 ЦК України і що суд повинен був стягнути на його користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних за неналежне виконання договору оренди, пеню та моральну шкоду, є неспроможними, оскільки п.З договору оренди земельного паю встановлено, що сторони не несуть відповідальності, якщо неможливо виконати умови договору внаслідок дії непереборної сили, а ці обставини були предметом розгляду суду першої інстанції.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди, то оскільки розглянуті правовідносини витікають з договору оренди, яким передбачалась виплата орендної плати та не оговорена відповідальність про моральну шкоду, і на думку колегії заподіяння цієї шкоди не доказована, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не задовольнив    його вимоги в цій частині.

Інші доводи ОСОБА_1 викладені в скарзі не спростовують висновків суду, тому не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновки суду відповідають дійсним обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бахчисарайської районного суду АР Крим від 19 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: Судді