Справа № 22ц-1913/2006 Головуючий у першій інстанції КОСАЧ І.A
Категорія - цивільна Доповідач - СТРАШНИЙ М.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: СТРАШНОГО М.М, ГУБАР В.С.,
при секретарі: ПАЦ Т.М.,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районнного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту, енергетики зв'язку Чернігівської міської ради, Комунального підприємства „Чернігівське тролейбусне управління" про стягнення коштів та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, в якому просив стягнути солідарно з управління транспорту міськвиконкому та КП ЧТУ 2 грн. 50 коп. на відшкодування витрат на біліти, та 159 грн. 23 коп. на відшкодування витрат на придбання ліків, 10000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом II групи І згідно з законодавством має право на безкоштовний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту, оскільки відповідачами ігнорується чинне законодавство України на маршруті НОМЕР_1, який рухається по маршруту тролейбусу НОМЕР_2, кондуктор вимагають плату за проїзд, пояснюючи це тим, що в міському бюджеті не має коштів на цю програму. Він неодноразово звертався в різні інстанції з цього приводу, проте позитивного вирішення даного питання ніде не знайшов. Вважає, що вказаними діями завдано йому моральну шкоду, яка виразилася в погіршенні стану здоров"я і тривалому лікуванні і витраті коштів на лікування.
Рішенням Новозаводського районнного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2006 р. позов задоволено частково, стягнуто з КП „Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1. 2 грн. 50 коп. на відшкодування витрат на проїзд. В задоволені решти вимог відмовлено. Також вирішено питання про стягнення з КП „Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ на користь ТУ ДСА України в Чернігівській області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції винісши рішення про стягнення 2 грн. 50 коп, визнав вину КП ЧТУ, але відмовив в задоволенні його вимог про відшкодування витрат на ліки та відшкодування моральної шкоди, чим порушив норми матеріального та процесуального права., не повно з"ясував обставини справи. Вважає, що судове рішення дозволятиме відповідачам ігнорувати законодавство про захист інвалідів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який скаргу підтримав та просив її задовольнити, а рішення скасувати, пояснення представника КП „Чернігівське тролейбусне управління" яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частиш відмови в задоволені вимог про відшкодування моральної шкоди виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 381 Закону України від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інваліди мають право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту. Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно • до Закону України „Про транспорт". Категорії інвалідів і порядок їх транспортного обслуговування на пільгових умовах визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. 31 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 141 „Про внесення змін до правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" пасажирський перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення громадян, яким законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.
Підпунктом 3.5 пункту 3 Договору № 01 про перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, укладеного між Управлінням транспорту, енергетики зв'язку Чернігівської міської ради та КП „Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської, передбачено, що перевізник, яким в даному випадку є КП „ЧТУ", забезпечує перевезення пасажирів пільгових категорій згідно чинного законодавства України.
Задовольняючи вимоги про відшкодування витрат на проїзд, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і ст. 381 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено його право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті, то відмова КП „ЧТУ" в перевезенні пільгових категорій пасажирів, в тому числі і позивача є безпідставною.
Зазначений висновок суду першої інстанції ґрунтується на чинному законодавстві, ніким зі сторін не оскаржується, а тому в апеляційного суду відсутні правові підстави для його перегляду і рішення в цій частині підлягає залишенню без зміни.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування витрат на придбання ліків та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду будь-яких доказів спричинення йому моральної шкоди та не довів в судовому засіданні зв'язок між винними діями відповідачів щодо відмови в надані пільгового проїзду в міському транспорті та погіршення стану його здоров"я.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім і чи близьких родичів,
Судом першої інстанції встановлено факт протиправності поведінки відповідачів щодо позбавлення ОСОБА_1, як інваліда II групи прав на безоплатний проїзд в міському транспорті.
Оскільки ОСОБА_1 саме з цим пов"язував заподіяну йому моральну шкоду в доповненій позовній заяві (а.с. 60, 61), то у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови ОСОБА_1 в задоволені вимог про відшкодування моральної шкоди.
-За таких обставин, апеляційний суд вважає, що діями КП „ЧТУ" щодо ОСОБА_1, як інваліда II групи прав на безоплатний проїзд в міському транспорті заподіяна йому моральна шкода, пов'язана з душевними переживаннями, які зазнав позивач в зв'язку з такою протиправною поведінкою відповідачів.
Визначаючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд враховуючи
положення ч. З ст. 23 ЦК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду
України „від 31 березня 1995 року N 4 „Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями) та
виходячи з із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що з КП
„Чернігівське тролейбусне управління" підлягає стягненню на користь ОСОБА_1. 200 грн. моральної шкоди.
В той же час, оскільки позивачем не доведено, що погіршення стану здоров я, подальше лікування та придбання для цього ліків, сталося саме в зв"язку з протиправними діями відповідачів, а тому висновок суду про відмову в задоволенні вимог про відшкодування витрат на ліки в сумі 159 грн. 23 коп. відповідає вимогам ч. З ст. 10, ст.. 60 ЦПК україни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст..ст. 23, 1167 України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ;
Апеляційну скаргу ОСОБА_1-задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районнного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2006 р. в частині відмови в задоволені вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - змінити.
Стягнути з Комунального підприємства „Чернігівське тролейбусне управління" на користь ОСОБА_1 200 грн. (двісті гривень) на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили..