УХВАЛА                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26   грудня 2006 року                                                                         м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у склади

головуючого-судді:   КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.

суддів:                 ІШУТКО В.М., СКРИПКИ А.А

при секретарі:   Куксі М.В.

з участю:            представника позивача - ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою СПД ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до СПД ОСОБА_2 про відшкодування збитків та шкоди в результаті неналежного виконання договору зберігання,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 вересня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 1523 грн. 88 коп., 300грн. моральної шкоди та судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачка по справі є суб"єктом підприємницької діяльності. 01.06.2006 року нею був прийнятий на зберігання автомобіль позивача, який був пошкоджений. Відповідачка не довела, що є обставини, які звільняють її від відповідальності.

Не погоджуючись з даним рішенням, СПД ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і постановити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3.

Свої вимоги мотивувала тим, що суд безпідставно послався на ст.950 ЦК України, оскільки договір зберігання не укладався. Крім того, позивач не надав суду доказів, що автомобіль пошкоджений на її стоянці.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи відповідачки, представника позивача - ОСОБА_1, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність, пов"язану з наданням послуг автостоянки на підставі дозволу Ніжинської міськради та свідоцтва про сплату єдиного податку.

01.06.2006 року нею був прийнятий на зберігання автомобіль позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 дер. номер НОМЕР_1. Дана обставина підтверджується квитанцією НОМЕР_2, що є відповідно до вимог ст.633 ЦК України публічним договором, в якому одна сторона - підприємець бере на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається.

Автомобіль перебував на зберіганні з 01.06.2006 року по 02.06.2006 року на платній основі.

В період перебування автомобіля на зберіганні, він був пошкоджений. Вартість завданої шкоди відповідно до висновку спеціаліста, складає 1523 грн. 88 коп.

Суд обгрунтовано послався на ст.950 ЦК України, яка передбачає відповідальність за пошкодження прийнятої на зберігання речі, тому доводи відповідачки про те, що суд безпідставно послався на зазначену статтю, не заслуговують на увагу. Наявність квитанції, виданої позивачу при передачі автомобіля на зберігання свідчить саме про укладення договору зберігання речі.

Доводи відповідачки про те, що позивач не надав доказів, що автомобіль був пошкоджений на її стоянці, спростовуються матеріалами справи і до того ж, відповідачка в судовому засіданні визнала факт пошкодження автомобіля саме на її стоянці.

Відсутність особистої вини відповідачки в заподіянні позивачу шкоди, не є підставою для звільнення відповідачки від матеріальної відповідальності, оскільки вона несе відповідальність як суб"єкт підприємницької діяльності і відповідно до вимог ст.977 ЦК України, „Зберігання автотранспортних засобів" та ст.950 ЦК України, яка регулює відповідальність зберігана за втрату ( нестачу ) або пошкодження речі, професійний зберігач відповідає за втрату або пошкодження речі, якщо не доведе,   що   це   сталося   внаслідок   непереборної   сили,   або   через   такі" властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

По справі відсутні відомості, які б давали підстави для звільнення відповідачки, як суб"єкта підприємницької діяльності від відповідальності. Займаючись підприємницькою діяльністю, як професійний зберігач, відповідачка повинна завідомо знати про її підвищений ризик, а відтак свідомо брати на себе підвищену відповідальність за збереження майна.

Розмір    стягнутої судом моральної    шкоди, відповідає принципам розумності і справедливості.

За таких підстав коли рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,. -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_2 - відхилити, а рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 18 вересня 2006 року -залишите без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайна і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.