Справа № 22ц-2032/2006 р.    Головуючий у 1 -й інстанції -Карнаух А. С.

Категорія - цивільна                         Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року   Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Хромець Н.С.

суддів - Шевченка В.М., Острянського В.І.

при секретарі - Мехед Т.О. з участю - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського районного суду від 08 грудня 2006 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Обрій" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ВАТ „Обрій" на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.04.2006 року по день фактичного розрахунку 27.10.2006 року в сумі 2909 грн. 88 коп.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду від 08 грудня 2006 року у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 було відмовлено на підставі п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки є рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу судді, посилаючись що суддя безпідставно відмовив у прийнятті її позовної заяви, оскільки в даному випадку мова йде про інший предмет спору, і вона просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за інший період.   

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить   до   висновку,   що   апеляційна   скарга   підлягає   частковому задоволенню, а ухвала судді є незаконною і підлягає скасуванню в зв"язку з порушенням норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження в цивільній справі за позовом

ОСОБА_1, суд виходив з того, що є рішення суду, яке набрало

законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет

і з тих самих підстав. Такий висновок судді не можна визнати обгрунтованим.   

За матеріалами справи встановлено, що рішенням Чернігівського районного суду від 18 травня 2006 року з ВАТ „Обрій" на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 2453 грн. 98 коп., вихідну допомогу в сумі 464 грн. 24 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 613 грн. 04 коп., компенсацію втрати частини заробітку в сумі 165 грн.12 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2005 року по 07.04.2006 року в сумі 1811 грн. 85.коп. та у відшкодування моральної шкоди 250 грн.

Звертаючись до суду з позовом в грудні 2006 року, позивачка ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідачем ВАТ „Обрій" рішення суду від 18 травня 2006 року було виконано лише 08 листопада 2006 року, а тому просила стягнути з ВАТ „Обрій" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.04.2006 року по 26.10.2006 року. Виходячи із наведеного, суддя не мав права відмовити у відкритті провадження в справі, тому що позов ОСОБА_1 не є тотожним. Оскільки її вимоги до відповідача заявлялися з інших підстав, ніж ті які були вказані нею у первісній позовній заяві, а тому відмова у відкритті провадження у справі з підстав п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України є безпідставною.

За таких обставин, ухвала судді не може бути визнана законною і обгрунтованою, оскільки судом порушено процесуальний закон, вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.  ст.  303,  307,  312, 313-314,  315, 317 ЦПК України,

апеляційний суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського районного суду від 08 грудня 2006 року -скасувати, матеріали справи повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.