8.2.6
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9248/13-а
приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Агевича К.В.,
за участю секретаря Ліпко Т.М.,
представника позивача: Сорокіної Н.В. (довіреність від 20.05.2013 №52)
представника відповідача: Вінару К.В. (довіреність від 16.07.2013 №483/10/10-013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.10.2013 №0000231901 ,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.10.2013 №0000231901.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
На підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" з питань достовірності та повноти нарахування податку на прибуток по взаємовідносинам з ТДВ "Сяйво", код за ЄДРПОУ 32704920 (ТДВ "Страховик") за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 від 10.10.2013. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 00000000231901.
Позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 25.10.2013 необґрунтованим з наступних підстав.
22.07.2013 Бориспільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області було складено акт № 28/22-1/32704920 по підприємству ТДВ "СК "Сяйво", код за ЄДРПОУ 32704920, яким встановлено укладання нікчемних правочинів з підприємствами контрагентами, у тому числі з ПАТ "Луганський патронний завод".
В результаті порушень, встановлених у акті перевірки від 22.07.2013, ТДВ "СК "Сяйво" за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 безпідставно задекларовано валові внески, одержані (нараховані) платником на його користь за договорами страхування і перестрахування, за рахунок контрагентів, у тому числі з ПАТ "Луганський патронний завод".
Операції зі страхування та перестрахування ТДВ "СК "Сяйво" порушують ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до порушень, описаних у акті перевірки від 22.07.2013, ТДВ "СК "Сяйво" фактично не мало можливості здійснювати захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб - страхувальників, тому податкова інспекція дійшла висновку, що договори з назвою страхові фактично не могли бути виконані, тобто оформлені з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
На підставі даного акту відповідачем було проведено перевірку достовірності відображених позивачем показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 у загальній сумі 315 217 186 грн. по взаємовідносинам з ТДВ "СК "Сяйво", код за ЄДРПОУ 32704920 (ТДВ "Страховик"), якою встановлено завищення валових витрат у сумі 3 685 030 грн. на підставі таких документів: акту перевірки від 22.07.2013 №28/22-1/32704920 Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, угоди, платіжних доручень, актів виконаних робіт, журналу ордеру і відомості по рахунку ВР "валові витрати" за 2010 -2011 роки.
Позивач вважає, що відповідачем дані висновки зроблені безпідставно, оскільки 20.07.2010 між ПАТ "Луганський патронний завод" та ТДВ "Страховик" було укладено генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №0720/01-Ф та додаткові угоди від 27.09.2010 № 1, від 01.10.2010 № 2, від 19.11.2010 № 3, від 14.12.2010 № 4, від 04.01.2011 № 5, від 01.02.2011 № 6, від 16.03.2011 № 7, від 29.03.2011 № 8, відповідно до якого ТДВ "Страховик" (далі - Страховик) зобов'язується за обумовлену в Договорі страхування плату (страховий платіж) при настанні передбаченого в Договорі страхування страхового випадку відшкодувати ПАТ "Луганський патронний завод" (далі - Страхувальник) заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої Договором страхування страхової суми.
Відповідно до положення цього Договору Страхувальник перерахував належні платежі у встановлені Договором строки, що підтверджується виписками банківської установи.
Договір страхування набув чинності з 20.02.2010 і діяв до 31.12.2010 включно, а Додатковою угодою №4 від 14.12.2010 дію Договору було подовжено до 31.12.2011.
Позивачем при проведенні перевірки податковому органу були надані усі необхідні документи, проте посилання на них в акті перевірки відсутнє, тому. На думку позивача, податковим органом перевірка була проведена поверхнево, без дослідження усіх необхідним документів. Також позивач зазначив, що в акті перевірки не наведено жодного рішення компетентного суду на підтвердження висновку про порушення вимог чинного законодавства або визнання відповідного Договору недійсним. А тому у відповідача відсутні підстави вважати зазначений договір нечинним.
На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000231901.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд їх задовольнити.
Відповідач, не визнавши позов надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що посадовими особами СДПІ на підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено перевірку ПАТ "Луганський патронний завод", за результатами якої складено акт від 10.10.2013 №84/19-0/32201889.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п. 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження ПАТ "Луганський патронний завод" податку на прибуток у період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. на загальну суму 921 259,00 грн. у т.ч. по періодах:
- за три квартали 2010 р. у сумі 665 123,00 грн.,
- за 2010 р. у сумі 813 561,00 грн.
- за І квартал 2011 р. у сумі 107 698,00 грн.
В перевіряємий період ПрАТ "Луганський патронний завод" мало взаємовідносини з ТДВ "СК "Сяйво".
Так, СДПІ отримано лист від 08.08.2013 №118/7/10-04-22-00 Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, яким надано акт перевірки ТДВ "СК "Сяйво" від 22.07.2013 №28/22-1/32704920, за висновками якого встановлено укладання правочинів з підприємствами контрагентами, у тому числі з ПАТ "Луганський патронний завод", не направлених на настання реальних наслідків.
Для повного і об'єктивного розгляду зазначеної інформації СДПІ направлено запит до ПрАТ "Луганський патронний завод" від 23.09.2013 р. №3539/7/19-105 щодо надання інформації та її документального підтвердження.
На запит відповідача листом від 24.09.2013 № 1525 ПАТ "Луганський патронний завод" було надано копії первинної документації, зокрема, копію Генерального договору добровільного страхування фінансових ризиків від 20.07.2010 р. № 0720/01-Ф з додатковими угодами від 27.09.2010 № 1, від 01.10.2010 № 2, від 19.11.201 № 3, від 14.12.2010 № 4, від 04.01.2011 № 5, від 01.02.2011 № 6, від 16.03.2011 № 7, від 29.03.2011 № 8.
Відповідно до умов зазначеного договору ТДВ "Страховик" (Страхувальник) зобов'язується за обумовлену у договорі плату (страховий платіж) при настанні страхового випадку відшкодувати ПАТ "Луганський патронний завод" (Страхувальник) заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої страхової суми.
На думку відповідача, відсутність у страхової компанії ТДВ СК "Сяйво" (ТДВ "Страховик") активів, які, відповідно до діючого законодавства, можуть брати участь у формуванні страхових резервів, діяльність ТДВ СК "Сяйво" (ТДВ "Страховик") не пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів для забезпечення майбутніх виплат страхового відшкодування, а направлена на надання податкової вигоди третім особам.
Наведені в акті перевірки від 22.07.2013 дані свідчать про те, що правочини між ТДВ СК "Сяйво" та контрагентами, у тому числі ПАТ "Луганський патронний завод", здійснені не з метою реального страхування, а з метою надання податкової вигоди третім особам шляхом штучного формування валових витрат.
На підставі вищевикладеного ПАТ "Луганський патронний завод" завищено суму валових витрат, сплачених за договором страхування ТДВ "СК "Сяйво" (ТДВ "Страховик"), який не забезпечує реальний захист прийнятих ризиків на загальну суму 3 685 030,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. на суму 921 259,00 грн.
Тому відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності із чинним податковим законодавством. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
З 01 січня 2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі -ПК України).
Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств. Однак вказаний розділ відповідно перехідних положень Податкового кодексу України підрозділу 4 застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року.
Тому в даному випадку слід застосовувати норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР( із змінами та доповненнями) (далі - ЗУ № 334), норми якого діяли під час правовідносин в період до 01.04.2011.
Відповідно до п 5.1. ст.5 ЗУ № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Вказана норма вказує на обов'язкову необхідність досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Для підтвердження відповідного права платника податку достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
Судом встановлено наступне.
СДПІ отримано лист від 08.08.2013 №118/7/10-04-22-00 Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, яким надано акт перевірки ТДВ "СК "Сяйво" від 22.07.2013 №28/22-1/32704920, за висновками якого встановлено укладання правочинів з підприємствами контрагентами, у тому числі з ПАТ "Луганський патронний завод", не направлених на настання реальних наслідків.
Для повного і об'єктивного розгляду зазначеної інформації СДПІ направлено запит до ПрАТ "Луганський патронний завод" від 23.09.2013 р. №3539/7/19-105 щодо надання інформації та її документального підтвердження.
На запит відповідача листом від 24.09.2013 № 1525 ПАТ "Луганський патронний завод" було надано копії первинної документації, зокрема, копію Генерального договору добровільного страхування фінансових ризиків від 20.07.2010 р. № 0720/01-Ф з додатковими угодами від 27.09.2010 № 1, від 01.10.2010 № 2, від 19.11.201 № 3, від 14.12.2010 № 4, від 04.01.2011 № 5, від 01.02.2011 № 6, від 16.03.2011 № 7, від 29.03.2011 № 8.
Посадовими особами відповідача проведено перевірку ПАТ "Луганський патронний завод", за результатами якої складено акт від 10.10.2013 №84/19-0/32201889.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п. 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження ПАТ "Луганський патронний завод" податку на прибуток у період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. на загальну суму 921 259,00 грн. у т.ч. по періодах:
- за три квартали 2010 р. у сумі 665 123,00 грн.,
- за 2010 р. у сумі 813 561,00 грн.
- за І квартал 2011 р. у сумі 107 698,00 грн.
Умови та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.
В подальшому спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 00000000231901.
В перевіряємий період ПрАТ "Луганський патронний завод" укладено договір з ТДВ "Страховик" (проведено перереєстрацію 04.01.2012 у зв'язку зі зміною назви на ТДВ "СК Сяйво"). Відповідно до умов зазначеного договору ТДВ "Страховик" (Страховик) зобов'язується за обумовлену у договорі плату (страховий платіж) при настанні страхового випадку відшкодувати ПАТ "Луганський патронний завод" (Страхувальник) заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої страхової суми. Страховим випадком є збитки внаслідок невиконання зобов'язань контрагентами, що сталися внаслідок дії стихійних лих, банкрутства контрагента страхувальника або банку який обслуговує страхувальника (п. 2.1 договору).
Необхідність укладення вказаного договору страхування позивач обґрунтовував наступним.
В червні 2010 року ПрАТ "Луганський патронний завод" провело переговори і підписало кредитний договір №882 від 30.06.2010 з Акціонерним банком "Діамант".
Згідно до вказаного договору Кредитодавець (АБ "Діамант") надає Позичальнику (ПрАТ "Луганський патронний завод") кредит у розмірі 38 000 000,00 грн , ціль кредитування - поповнення обігових коштів.
Позивач вказує, що АБ "Діамант" було висловлено думку про необхідність страхування фінансових ризиків за укладеними договорами на придбання сировини (матеріалів) і постачання готової продукції. Тому з метою виконання умов банку було укладено генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків від 20.07.2010 № 0720/01-Ф.
Однак із даними доводами суд не погоджується, оскільки кредитний договір №882 від 30.06.2010 не містить такої вимоги, а забезпечення виконання зобов'язань забезпечується заставою про що зазначено у п. 2.1. договору №882 від 30.06.2010. Інших підтверджень своїх доводів позивачем не надано. Також суду зазначає, що кредитний договір укладено 30.06.2010, а договір страхування 20.07.2010, що на думку суду також вказує на непов'язаність вказаних договорів та безпідставність доводів позивача в цій частині. А тому суд приходить до висновку, що позивачем придбано послугу яка не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.
Таким чином у судовому засіданні наявність господарської мети при укладенні генерального договору добровільного страхування фінансових ризиків від 20.07.2010 № 0720/01-Ф у позивача не підтверджено.
Доводи представника позивача про те, що кримінальне провадження № 32013100130000086 відкрите відносно ТДВ СК "Сяйво" по факту перевірки Бориспільської ОДШ ГУ Міндоходів у Київській області, яке зареєстроване 09.08.2013р., було закрито другим відділом КР СУ ФР ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів України г. Києва, як і те що постановою Київського окружного адміністративного суду суду від 20 листопада 2013 року по справі № 810/5421/13-а податкове повідомлення-рішення от 07.08.2013 року № 0000212200 було скасоване, а вказана постанова суду залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014, не заслуговують на увагу суду оскільки у зазначених документах не міститься будь яких обставин щодо виконання договору від 20.07.2010 № 0720/01-Ф.
Заслуговує на увагу акт перевірки від 22.07.2013р. №28/22-1/32704920 Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів України у Київській області "Про результати документальної позапланової перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Сяйво" код за ЄДРПОУ 32704920 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.23012" відповідно до якого встановлено відсутність у товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Сяйво" активів та відповідно будь - яких страхових резервів для забезпечення майбутніх виплат страхового відшкодування. Що є порушенням ст. 31 Закону України "Про страхування" відповідно до якої страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування) та вказує на неможливість здійснення страхування страхової діяльності.
Пунктом 11.5 генерального договору добровільного страхування фінансових ризиків від 20.07.2010 № 0720/01-Ф (а.с. 29) передбачено, що невід'ємною частиною даного договору є копія договору (контракту, угоди) зазначеному у п. 2.1. та заява підтвердження. У п. 2.1. зазначено договір № 390 від 20.07.2010, який долучено позивачем, на пропозицію суду, до матеріалів справи (а.с. 227-231). Однак перелік договорів зазначених у п. 2.1. договору від 20.07.2010 № 0720/01-Ф значно розширений і складає більш 10, про що свідчать додаткові угоди (а.с. 30-37). Вказаних договорів (№ 597 від 22.09.2010, 512 від 24.09.2010, № 95/06/02-10 від 19.02.2010 та інших ) та відповідних заяв підтверджень на пропозицію суду позивачем не надано.
Стаття 114 КАС України передбачає, що суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом (ч.1). Питання про прийняття доказів, наданих з порушенням строку, встановленого судом, вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів (ч.2).
Враховуючи, що представник позивача відмовився надати на пропозицію суду додаткові докази без поважних причин, то суд керуючись ч.6. ст. 71 КАС України у випадку якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, вирішує справу на основі наявних доказів.
Тому надані позивачем первинні бухгалтерські документи, досліджені судом в судовому засіданні, як і ненадання на пропозицію суду позивачем, тобто відсутність інших первинних бухгалтерських документів, необхідність утворення яких передбачена як нормативно правовими актами так і умовами укладеного договору, вказують на правильність доводів податкового органу про порушення позивачем вимог ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з чим суд погоджується. А суми витрат по вказаним операціям не відносяться до витрат, які не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем, суб'єктом владних повноважень, зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, решта суми судового збору при зверненні до суду з вимогами майнового характеру у розмірі 4198,02 грн. підлягає стягненню з позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.10.2013 №0000231901 - відмовити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" на користь Державного бюджету України решту судового збору у сумі 4198,02 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто вісім гривень 02 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 березня 2014 року.
Суддя К.В. Агевич