Справа № 2-214/08
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
24 грудня 2008 року смт. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі
головуючого - судді Жевнєрової Н.В.,
при секретарі - Саць Н.В.,
з участю позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, поділ майна подружжя,
в с т а н о в и в:
31.10.2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Свій позов обґрунтовує тим, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося, оскільки він не піклується про створення нормальних сімейних відносин, про належне матеріальне становище сім'ї, влаштовує сімейні скандали. Поведінка відповідача призвела до того, що з серпня 2008 року фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, вони проживають окремо і з того часу відповідач не бере участі у вихованні й утриманні дітей. Збереження шлюбу позивач вважає неможливим, примиритися не бажає, тому просить позов задовольнити, шлюб розірвати, неповнолітніх дітей залишити проживати з нею. 12.11.2008 року позивач подала в суд заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягувати з відповідача аліменти на утримання двох дітей у розмірі 200 грн. щомісяця і поділити спільне майно подружжя відповідно до зазначеного у заяві переліку.
В попередньому судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги щодо поділу спільного майна подружжя і просила спальний гарнітур „Соня” залишити у користуванні відповідача і зобов'язати його сплатити їй його вартість - 1100 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала із зазначених у позовній заяві підстав, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зокрема, не заперечував проти розірвання шлюбу, проживання дітей з матір'ю, погодився із запропонованим позивачем варіантом поділу спільного майна подружжя, однак заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 12 січня 2001 року. Шлюб зареєстровано Грабівською сільською радою Шацького району Волинської області, актовий запис НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 12.01.2001 року (а.с. 5).
Від даного шлюбу подружжя має дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 28.07.2003 року Грабівською сільською радою Шацького району Волинської області (а.с. 8), та дочкуОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 08.01.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шацького районного управління юстиції Волинської області (а.с. 7).
Враховуючи те, що сторони певний час подружні відносини не підтримують і підтримувати їх у подальшому намірів не мають, незважаючи на зусилля суду до примирення сторін, збереження сім'ї є неможливим, відносини подружжя стали фактично недружелюбними, суд дійшов висновку про те, що шлюб за вимогою позивача слід розірвати, а неповнолітніх дітей за спільною згодою батьків та з урахуванням інтересів дітей залишити проживати з матір'ю.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що з серпня 2008 року подружжя проживає окремо. Діти проживають з матір'ю і перебувають на її утриманні. Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання дітей між подружжям не досягнуто. Позивач не працює, знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, отримує соціальну допомогу на утримання однієї дитини. Відповідач офіційно ніде не працює, однак має нерегулярний, мінливий дохід, є здоровим, працездатним, разом з матір'ю і братом займається веденням особистого селянського господарства, інших дітей та непрацездатних членів сім'ї на утриманні не має.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи викладене, позовну вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. щомісяця слід задовольнити повністю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Судом встановлено, що за час шлюбу подружжям придбано таке майно: м'який куточок вартістю 1000,00 грн., телевізор „Део” вартістю 500,00 грн., ДВД „Панасонік” вартістю 350,00 грн., пральну машину „Домбас” вартістю 300,00 грн., спальний гарнітур „Соня” вартістю 1100,00 грн., комплект супутникової антени вартістю 400,00 грн., кухонну стінку вартістю 750,00 грн., морозильну камеру вартістю 680,00 грн., фотоапарат вартістю 55,00 грн., вентилятор вартістю 80,00 грн., міксер вартістю 30,00 грн., чайник вартістю 55,00 грн., утюг вартістю 100,00 грн., карніз вартістю 180,00 грн., люстру вартістю 150,00 грн., бра вартістю 80,00 грн.
Вартість майна визначено відповідно до довідки, виданої 06.11.2008 року державним комунальним підприємством «Любомль-ринок». Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що вказане майно дійсно було придбано подружжям за зазначеною у довідці вартістю.
Відповідно до вимог ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, і мають право розділити майно за взаємною згодою. Згідно з ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Оскільки відповідач не заперечує проти запропонованого позивачем порядку поділу спільного майна подружжя, при цьому не будуть порушені права дітей, які залишаються проживати з матір'ю, то позовні вимоги щодо поділу майна, з уточненнями позивача про зобов'язання відповідача сплатити на її користь вартість спального гарнітуру „Соня” 1100,00 грн., слід задовольнити повністю.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Відповідно до квитанції від 10.11.2008 року, виданої адвокатом ОСОБА_5, позивач ОСОБА_2 заплатила за правову допомогу, зокрема, складання позовної заяви, гонорар у розмірі 300 грн.
Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на правову допомогу.
На підставі статей 69, 70, 71, 110, 112, 160, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 88, 209, 212, 213, 215,218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 січня 2001 року Грабівською сільською радою Шацького району Волинської області, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.
Дочок, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, таОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, залишити проживати з матір'ю, ОСОБА_2.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, який проживає по вул. Шевченка у с. Грабове Шацького району Волинської області, в користь ОСОБА_2аліменти на утриманні дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн., щомісяця, починаючи з 12.11.2008 року, до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Поділити спільне майно подружжя та присудити ОСОБА_2 м'який куточок вартістю 1000,00 грн., телевізор „Део” вартістю 500,00 грн., ДВД „Панасонік” вартістю 350,00 грн., пральну машину „Домбас” вартістю 300,00 грн. Присудити ОСОБА_1 спальний гарнітур „Соня” вартістю 1100,00 грн., комплект супутникової антени вартістю 400,00 грн., кухонну стінку вартістю 750,00 грн., морозильну камеру вартістю 680,00 грн., фотоапарат вартістю 55,00 грн., вентилятор вартістю 80,00 грн., міксер вартістю 30,00 грн., чайник вартістю 55,00 грн., утюг вартістю 100,00 грн., карніз вартістю 180,00 грн., люстру вартістю 150,00 грн., бра вартістю 80,00 грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплатити в користь ОСОБА_21100 грн. - вартість спального гарнітуру „Соня”.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2судовий збір у розмірі 59,50 (п'ятдесят дев'ять) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,50 (тридцять сім) грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 300 (триста) грн.
Покласти на ОСОБА_1 обов'язок сплатити державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) грн. при реєстрації розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита у розмірі 17 (сімнадцять) грн. при реєстрації розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апїеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Н.В.Жевнєрова