У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні 14 грудня 2006 року  в м.Києві  кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2006 року.

         Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2006 року

                                               ОСОБА_1,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                               уродженця АДРЕСА_1 Олександрівського

                                               району Кіровоградської області,

                                               раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

         Згідно з цим вироком ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 06 листопада 2005 року, близько 1 години ночі за місцем свого проживання, на території будинку №АДРЕСА_2 Олександрівського району Кіровоградської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно наніс кілька ударів ОСОБА_3, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.

         Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2006 року апеляцію прокурора Олександрівського району, який затвердив обвинувальний висновок, у якій ставилось питання про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1. за м'якістю призначеного покарання і постановлення нового вироку задоволено, цей вирок в частині призначення покарання скасовано і ОСОБА_1. засуджено за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі, а в решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

         У касаційних скаргах:

         Засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, мотивуючи тим, що цей вирок в частині призначення йому покарання необгрунтований, апеляційним судом не враховано, що він позитивно характеризується, відшкодував заподіяну шкоду, потерпілий не вимагав суворого покарання і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Вважає, що призначене йому місцевим судом покарання  відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.

         Захисник-адвокат ОСОБА_2. просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1. і залишити без зміни вирок місцевого суду щодо нього, посилаючись на те, що при призначенні ОСОБА_1. покарання апеляційним судом допущена упередженість, не враховано, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, розкаявся у вчиненому, відшкодував збитки, потерпілий не бажав суворо карати ОСОБА_1.

         Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, а вироку апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

         Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин та правильність кваліфікації його дій у касаційних скаргах не заперечується і підтверджуються доказами, які є у справі.

         Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни вироку, не виявлено.

         Покарання апеляційним судом призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи та конкретних обставин справи.

         Обставини, що пом'якшують покарання, на які є посилання у касаційних скаргах, також враховано апеляційним судом. Сукупність цих обставин дала підстави для застосування апеляційним судом ст.69 КК України і призначення ОСОБА_1покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.121 КК України, за якою засуджено ОСОБА_1

         Підстав вважати призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання надмірно суворим не вбачається.

         Відповідно до наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів  

у х в а л и л а :

         Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді:

Верещак В.М.                            Селівон О.Ф.                             Заголдний В.В.

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                        О.Ф.Селівон