Справа № 407/497/14-ц
2/407/426/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі :
головуючого - судді Лобарчук О.О.,
при секретарі Ряполовій Д.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Антрацитівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня подання позовної заяви до повноліття дитини та стягнення коштів на її утримання в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, від дня подання позовної заяви до досягнення дитиною трьох років.
На підтвердження своїх вимог, позивачка посилалася на те, що вона з відповідачем перебуває у шлюбі з 06 березня 2012 року. Від шлюбу вони мають малолітню доньку -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час разом з відповідачем вони не мешкають. Малолітня донька мешкає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Зазначила, що відповідач не вважає за потрібне добровільно утримувати свою малолітню доньку, а вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, у зв'язку з чим ніде не працює та не має змоги матеріально утримувати дитину та себе самостійно.
Позивачка в судове засіданні не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та письмові пояснення, відповідно до яких вказала, що після народження дитини відповідач на своє ім'я оформив у відділі соціального забезпечення рахунок. На цей рахунок надходили гроші, які виплачуються державою при народженні дитини. Грошима він розпорядився на свій розсуд. Їх родина фактично розпалася у серпні 2013 року, після скандалу, оскільки вона більше не витримала знущань та погроз на її адресу, на адресу її близьких та дитини. Звертає увагу, що заяву до суду про стягнення аліментів з відповідача вона подала 07.10.2013 року і про її наміри відповідач знав, а тільки 09.10.2013 року він надіслав їй з донькою гроші. Потім були перекази 14 та 27 листопада 2013 року. Гроші, які відповідач переказував їй, це ті гроші, які були їй призначені державою на утримання дитини та зняті раніше з рахунку відкритого відповідачем. На момент її звернення до суду відповідач дійсно не надавав їй з донькою ніякої допомоги. Після 27 листопада 2013 року і до теперішнього часу відповідач ніякої матеріальної допомоги дитині не надавав. Те, що вона фактично знаходиться на утриманні іншого чоловіка, не позбавляє обов'язку відповідача утримувати її згідно з вимогами Закону. Що стосується неповнолітньої доньки, яку відповідач наче б то утримує, то вона знала про існування неповнолітньої доньки у відповідача. Однак під час їх сумісного життя відповідач неодноразово казав, що не бажає надавати матеріальну допомогу дитині від першого шлюбу. Крім того, ним не надано рішення суду про стягнення аліментів на утримання цієї дитини. Також не надано і фінансових документів про те, що він дійсно утримує цю дитину. Просить задовольнити її вимоги повністю. (а.с. 52-55)
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та вказав, що позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), щомісячно,на утримання неповнолітньої доньки. (а.с. 57, 67)
Крім того, відповідачем надано письмові заперечення, відповідно до яких він вказує, що ствердження позивачки про те, що він ніколи не надавав матеріальну допомогу на утримання доньки, не відповідає дійсності, оскільки матеріальну допомогу він надавав, що підтверджується копіями квитанцій від 14 та 27 листопада 2013 року. Також позивачка не повідомила суд про те, що їх родина зазнала краху через зраду позивачки. Це саме вона зрадила його, приховала зраду з іншим чоловіком, довгий час заперечувала це. Йому це стало відомо 20 грудня 2013 року, коли він повернувся до дому. В даний час позивачка створила родину з іншим чоловіком, його донька мешкає з чужим чоловіком і не бажає з ним спілкуватися. Вважає, що підстав для стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частини не має. Також позивачці відомо, що в нього є також неповнолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 в Російській Федерації. Він, як порядний батько, постійно надавав матеріальну допомогу дитині. Вважає, що позивачка навмисно скрила факт того, що у нього є ще неповнолітня дитина. Також не згоден з вимогами щодо сплати аліментів дружині, оскільки вона утворила нову родину і чекає від іншого чоловіка дитину. Просить відмовити позивачці частково у позовних вимогах та покласти на нього обов'язок сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої доньки (а.с.43-45).
Представник відповідача ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору, пояснив, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), щомісячно. В іншій частині позовні вимоги не визнає повністю. Підтримав пояснення відповідача і пояснив суду, що дійсно відповідач має ще неповнолітню доньку, якій надає матеріальну допомогу. Крім цього, вважає, що відповідач дійсно не повинен утримувати дружину, яка вже уклала шлюб з іншим чоловіком офіційно, чекає від нового чоловіка дитину, знаходиться на його повному утриманні.
Суд, враховуючи письмові пояснення позивачки, заперечення відповідача, заслухав представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що сторони перебували у шлюбі з 06 березня 2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 06 березня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що вказано у копії свідоцтва про народження, виданого 12 квітня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області (а.с.6).
Донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з позивачкою, та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою № 1755 від 16.09.2013 року (а.с. 8).
Згідно копії свідоцтва про народження (повторного) , виданого 14 грудня 2013 року, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3- відповідач по справі. (а.с.27)
Беручи до уваги, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає задоволенню.
Однак, суд задовольняє позовні вимоги позивачки частково, приймаючи до уваги той факт, що у відповідача є ще неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також враховуючи те, що відповідач також повинен надавати матеріальну допомогу на утримання донці ОСОБА_5.
Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення донькою ОСОБА_4 трирічного віку, суд задовольняє вимоги в цій частині частково, а саме в розмірі 1/12 частини зі всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, враховуючи ті обставини, що на даний час позивачка утворила нову родину, знаходиться на утриманні нового чоловіка, і позивачкою не надано суду даних про те, що відповідач має можливість саме в такому розмірі надавати матеріальну допомогу на її утримання.
Відповідно до ч.2 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 грн.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд рахує необхідним допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст.84, 180,181, 183 СК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років- задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Антрацит Луганської області, код НОМЕР_1, який не працює, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня подання позовної заяви, починаючи з 14.10.2013 року до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Антрацит Луганської області, код НОМЕР_1, який не працює, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частини зі всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, від дня подання позовної заяви, починаючи з 14.10.2013 року, до досягнення донькою ОСОБА_4 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 року.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 243 (двісті сорок три ) гривні 60 копійок.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Виконавчі листи № 407/5293/13-ц/2/407/1617/13 відкликати без виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду О. О. Лобарчук