Справа № 342/1908/13-ц
Провадження № 22-ц/779/805/2014
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Корюкіна М.П. М. П.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.
секретаря Мельник О.В.
з участю: апелянта ОСОБА_2,
її представників ОСОБА_3,ОСОБА_4,
представника ОСОБА_5- ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5 про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки та до Городницької сільської ради про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки і погодження меж земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 18 лютого 2014 року,-
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5 про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки і погодження меж земельної ділянки та до Городницької сільської ради про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки і погодження меж земельної ділянки. Свої вимоги обґрунтувала тим, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1; земельна ділянка на якій розташований будинок не приватизована, а тільки знаходиться у її користуванні. Бажаючи набути земельну ділянку у власність, вона звернулась в Городницьку сільську раду із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки, однак у наданні такого дозволу їй було відмовлено. В подальшому виходячи з вимог ст.118 ЗК України ОСОБА_2 звернулася до ПП «Гео Плюс» з замовленням виготовити проект землеустрою. Однак завершити виготовлення технічної документації неможливо, оскільки відповідачі, які є суміжними землекористувачами відмовляються погодити та підписати акт встановлення меж земельної ділянки в натурі та Акт приймання-передачі межових знаків, не даючи при цьому жодних аргументованих пояснень такої відмови.
Рішенням Городенківського районного суду від 18 лютого 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, щодо визнання погодженим акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 04.10.2013 року, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 та до Городницької сільської ради про визнання погодженим Городницькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області акту встановлення та погодження меж цієї земельної ділянки в натурі від 04.10.2013 року, а також визнання погодженим Акту приймання-передачі межових знаків на зберігання від 04.10.2013 року - відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1; проте земельна ділянка на якій розташований будинок ще не приватизована, а тільки знаходиться у її користуванні. На її звернення з приводу надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки Городницькою сільською радою надано відповідь про відмову. Виходячи з вимог ст.118 ЗК України в подальшому вона звернулася до ПП «Гео Плюс» з замовленням на виготовлення проекту землеустрою. Однак, зважаючи на те, що відповідачі відмовляються погодити та підписати акти встановлення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі межових знаків, не даючи при цьому жодних аргументованих пояснень, завершити виготовлення технічної документації вона не може.
Також ОСОБА_2 вказує, на помилковість висновку суду першої інстанції щодо не доведення нею факту встановлення меж земельної ділянки в натурі. Зазначає, що такі межові знаки були встановлені в натурі ще до виготовлення нею технічної документації, відповідно до процедури виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю, що виданий ОСОБА_9 на сусідню земельну ділянку по АДРЕСА_2. Для встановлення меж зі сторони будинку АДРЕСА_3, було використано Акти встановлення меж від 25.04.1991 року, від 18.03.1994 року та від 18.04.2011 року, копії яких також надано суду.
Крім того, апелянт вказує, на те, що погодженню технічної документації передує погодження меж, а тому висновок суду про те, що з розробленої документацією до сільської ради вона не зверталась, є невірним.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представники доводи апеляційної скарги підтримали, просили про її задоволення.
Представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечив, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
ОСОБА_10, представник Городницької сільської ради, будучи належно повідомленими про розгляд справи, до суду не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, доводи представників, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Як пояснила сама ОСОБА_2, підставою її звернення до суду є бажання реалізувати своє право на набуття у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка на даний час знаходиться у її користуванні.
Статтею 81 ЗК України визначено підстави набуття громадянами України права власності на земельні ділянки зокрема, шляхом приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Відповідно до приписів ст. 12 ЗК України питання у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема щодо передачі земельних ділянок у власність громадян належать до повноважень сільських, селищних, міських рад, в даному випадку - Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Зважаючи на те, що з питанням приватизації земельної ділянки на підставі розробленої ПП «Гео Плюс» документації ОСОБА_2 до сільської ради не зверталась, і цієї обставини сама позивач не заперечувала, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову у позові.
Що ж стосується доводів позивача стосовно необхідності попереднього погодження меж та приймання- передачі межових знаків на зберігання, то слід зазначити наступне.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦПК України.
При цьому, особа, яка вважає, що її право порушене може скористатися не будь-яким, а конкретним способом його захисту, прямо визначеним спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом про визнання погодженим акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 04.10.2013 року, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 та акту приймання-передачі межових знаків на зберігання від 04.10.2013 року не врахувала того, що зазначені акти є лише частиною технічної документації із проекту землеустрою (ст. 50 ЗУ України «Про землеустрій»). Оскільки зазначені документи не є нормативними актами індивідуальної дії, то відповідно такі не створюють жодних прав та обов'язків для ОСОБА_2
Правова ж оцінка таким актам ( як і підставам для відмови у їх погодженні) надається при вирішенні відповідного питання у сфері земельних відносин - в даному випадку реалізації права на приватизацію земельної ділянки.
Таким чином, ОСОБА_2 невірно обрала спосіб захисту порушеного права, оскільки оскільки такий не відповідає положенням ст.16 ЦК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Городенківського районного суду від 18 лютого 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: В.А.Девляшевський
В.Д. Фединяк