У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             28 грудня 2006 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я. М.,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до адміністрації ЗАТ фірма “Акація” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ЗАТ фірма “Акація” на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 травня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2000 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до адміністрації ЗАТ фірма “Акація” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що відповідач змусив її написати заяву про звільнення за власним бажанням не на підставі добровільного волевиявлення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 травня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Поновлено ОСОБА_1. на посаді. Стягнуто з відповідача на користь позивачки заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 8 357 грн. 86 коп.

У касаційній скарзі ЗАТ фірма “Акація” просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ЗАТ фірма “Акація” відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                                Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Романюк Я. М.