Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 р. Справа № 805/2837/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області до Закритого акціонерного товариства «Перемога» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

03 березня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Перемога» (далі - Відповідач або ЗАТ «Перемога»), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, в сумі 6 039,72 грн., в тому числі за січень 2014 року в сумі 893,24 грн. та перерахунок за 2013 рік в сумі 5 146,48 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що ЗАТ «Перемога» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам. На час звернення до суду ЗАТ «Перемога» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за січень 2014 року і становить 6 039,72 грн.

Посилаючись на п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і п.п.2.1.1 п.2.1, п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Позивач просив задовольнити адміністративний позов.

Про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено звітом про надіслання та отримання електронної судової повістки та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28-32, 34).

Про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-38 КАС України, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33).

31 березня 2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.51).

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

З урахуванням наведеного та на підставі ч.ч.1, 4 ст.122, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Перемога» (ідентифікаційний код 00192880) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 31 січня 2004 року, про що 07 жовтня 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 274 120 0000 000460.

З 22 вересня 2010 року ЗАТ «Перемога» перебуває в стані припинення.

Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесені.

Вказані обставини встановлені на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи; довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 00192880/7-25-334 та даних ресурсу "Пошук відомостей в ЄДР" державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" (а.с.5-6, 20-22).

З 19 березня 1991 року ЗАТ «Перемога» перебуває на обліку в УПФУ як страхувальник за реєстраційним номером № 05-42-04-0074, що підтверджується анкетою страхувальника (для звірки даних) (а.с.38-39).

УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області здійснює виплату пенсії за віком колишньому працівнику відповідача, призначеної на пільгових умовах за Списком № 2, а саме ОСОБА_1, що підтверджено протоколом від 09 жовтня 2008 року № 3000 (а.с.14-15), виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу (а.с.16-17).

Позивачем здійснений перерахунок розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за 2013 рік.

Так, на підставі розрахунку від 04 січня 2013 року № 354/02 нараховано 994,00 грн. за січень 2013 року, на підставі розрахунку від 04 січня 2013 року № 354/02 нараховано 994,00 грн. за лютий 2013 року, на підставі розрахунку від 04 січня 2013 року № 354/02 нараховано 994,00 грн. за березень 2013 року, на підставі розрахунку від 01 квітня 2013 року № 7879/02 нараховано 655,04 грн. за квітень 2013 року, на підставі розрахунку від 01 листопада 2013 року № 27665/02 нараховано 893,24 грн. за листопад 2013 року, на підставі розрахунку від 01 листопада 2013 року № 27665/02 нараховано 893,24 грн. за грудень 2013 року, а разом - 5 423,52 грн.

З урахуванням перерахунку та суми плати ЗАТ «Перемога» за 2013 рік відповідно до розрахунку № 407/02 від 06 січня 2014 року 10 570,00 грн., відповідач мав відшкодувати УПФУ фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року в сумі 5 146,48 грн. (10 570,00 грн. - 5 423,52 грн.).

Вказані обставини підтверджені уточненим розрахунком (а.с.44-45), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 04 січня 2013 року № 354/02 (а.с.46), розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 01 квітня 2013 року № 7879/02 (а.с.47) та розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 01 листопада 2013 року № 27655/02 (а.с.48).

В січні 2014 року ОСОБА_1 фактично нарахована та виплачена пенсія в розмірі 893,24 грн., про що свідчить особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.19).

В січні 2014 року УПФУ склало розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах згідно з п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та надіслало його на адресу відповідача (а.с.11).

Разом з розрахунком УПФУ надіслало на адресу ЗАТ «Перемога» лист від 06 січня 2014 року № 407/02, в якому повідомлялося про необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 6 039,72 грн., в тому числі перерахунок за 2013 рік в сумі 5 146,48 грн., та пенсія за січень 2014 року в сумі 893,24 грн. (а.с.18).

Вказані розрахунок та лист отримані страхувальником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13), однак останній відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не здійснив.

Невиконання страхувальником обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування витрат УПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій мало наслідком виникнення заборгованості за січень 2014 року в сумі 6 039,72 грн.

Згідно з розрахунком суми заборгованості за січень 2014 року заборгованість страхувальника перед УПФУ становить 6 039,72 грн., з якої 893,24 грн. - нараховано заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком № 2 за січень 2014 року, 5 146,48 грн. - перераховано за 2013 рік (а.с.10).

Наявність у страхувальника заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, стягнення якої є предметом спору по справі, підтверджується даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с.41-43).

Докази, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема в постанові від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5) (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належать 1) забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; 2) забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 3) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 4) ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Крім того, суд відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктами "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Суд відзначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, страхувальник ці розрахунки отримав, проте відшкодування витрат не здійснив.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, отже в розумінні ч.4 ст.70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Крім того, суд відзначає, що жодний з надісланих страхувальнику розрахунків у разі не згоди з фактичними нарахуваннями не був оскаржений у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області до Закритого акціонерного товариства «Перемога» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Перемога» (ідентифікаційний код 00192880) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (ідентифікаційний код 23336748) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року в сумі 5 146,48 грн. та за січень 2014 року в сумі 893,24 грн., а разом 6 039 (шість тисяч тридцять дев'ять) гривень 72 копійки.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 31 березня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.