У Х В А Л А

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       25 грудня 2006 року                                                                                                      м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М..,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 16 травня 2003 року, ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 5 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 25 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2003 року ОСОБА_1. звернулась до суду з заявою про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 16 травня 2003 року, посилаючись на те, що вона знаходилась на амбулаторному лікуванні.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 5 листопада 2003 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25 травня 2004 року, ОСОБА_1. відмовлено в поновленні строку на подачу апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові ухвали, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду.

Оскільки ухвала Центрального районного суду м. Сімферополя від 16 травня 2003 року не була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, вона не може бути предметом касаційного розгляду.

Відмовляючи в поновлені строку на апеляційне оскарження, суди обґрунтовано виходили з того, що ОСОБА_1. пропустила строк на подачу апеляційної скарги без поважних причин.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм процесуального права.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ухвали постановлені з додержанням судами норм процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

            Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 5 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 25 травня 2004 року залишити без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 16 травня 2003 року залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                              Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Романюк Я.М.