У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 30 грудня 2003 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1. до ВАТ «Волиньгаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На цю судову ухвалу були подані касаційні скарги позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 5 лютого 2004 року ОСОБА_2. в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали від 30 грудня 2003 року відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25 березня 2004 року скасовано ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 5 лютого 2004 року і ухвалено нову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2. залишено без розгляду з підстав пропуску строку на оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та поновити строк на подачу апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ухвалу апеляційного суду постановлено з додержанням судом норм процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу на ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 30 грудня 2003 року, яка не розглянута, справу слід направити апеляційному суду для вирішення питання про її прийняття та розгляд.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 березня 2004 року залишити без змін.
Справу направити апеляційному суду Волинської області для вирішення питання про прийняття та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 30 грудня 2003 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.