У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 8 червня 2005  року, яким засуджено:

ОСОБА_1,               

1966 року народження, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз у 2003 році за ч.  1 ст. 186 КК України на 1 рік позбавлення волі,    

–    за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі,

-   за ст. 395 КК України на 3 місяці  арешту, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

Цим вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3., щодо яких касаційних скарг та подання не надходило.

На підставі ст. 96 КК України ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. та ОСОБА_3 призначено примусове лікування від алкоголізму.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. на відшкодування матеріальної шкоди 1 231 грн. 

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. змінено:

за обвинуваченням у вчиненні крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4. 23 грудня 2004 року провадження у справі у цій частині закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КК України за відсутністю складу злочину

виключено вказівку суду про застосування примусового лікування від алкоголізму.

зменшено суму стягнення на відшкодування матеріальної шкоди до 795 грн. на користь потерпілого ОСОБА_4.

В решті вирок щодо ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він ухилявся від адміністративного нагляду, встановленого щодо нього, самовільно залишивши 6 серпня 2004 року своє місце проживання.

Крім того, ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. 21 грудня 2004 року приблизно о 10 годині вчинив крадіжку майна із приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 у м. Харкові, спричинивши ОСОБА_4. матеріальну шкоду на загальну суму 1 205 грн.  

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення щодо нього, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та з порушення норм кримінально-процесуального законодавства. 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_4., свідків ОСОБА_5.,ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12, даними протоколів огляду місця події, очних ставок, відтворення обстановки та обставин події злочину, довідок та даними висновків дактилоскопічної та товарознавчої експертиз.   

Злочинні дії ОСОБА_1. судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ст.  395 КК України. 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1. визнано винним.

Вірно вирішено і цивільний позов.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                     Пошва Б.М.                                       Нікітін Ю.І.