У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2005  року, яким засуджено:

ОСОБА_1,               

1977 року народження, громадянина України, раніше судимого у 2001 році за ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 45 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,   

–    за ч. 1 ст. 186 КК України на 3 роки позбавлення волі,

-    за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 7 років позбавлення волі,

ОСОБА_2,               

1976 року народження, громадянина України, раніше судимого у 2001 році за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 45 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,   

-    за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 7 років 6 місяців  позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 8 липня 2004 року приблизно о 1 годині 30 хвилин поблизу будинку № АДРЕСА_1 Петропавлівського району Дніпропетровської області відкрито викрав майно, що належало ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на суму 50 грн.

Після чого цієї ж ночі приблизно о 2 годині ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2, застосовуючи до ОСОБА_3. насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, заволоділи його майном на суму 100 грн.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що його безпідставно притягнено до кримінальної відповідальності, крім того, не враховано думку потерпілого, який не мав до нього претензій;

засуджений ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5,         ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними протоколу огляду місця події, даними висновку судово-медичної експертизи.   

Злочинні дії ОСОБА_2. та ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, а останнього, крім того, і за ч. 1 ст. 186 КК України. 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2. визнано винними.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                     Пошва Б.М.                                       Нікітін Ю.І.