У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 9 березня 2005 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,                                                               1976 року народження, громадянина  України, раніше неодноразово  судимого, останній раз у 2003 році за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі,

–          за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

–          за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 жовтня 2005 року вирок  щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.  

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16 грудня 2004 року приблизно о 13 годині на території Одеського клінічного туберкульозного диспансеру у м. Одесі у невстановленої слідством особи без передбаченого законом дозволу придбав з метою збуту та для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацительований вагою у перерахунку на суху речовину 0,126 гр. та 0,119 гр., який перевіз на вул. Ільфа та Петрова у м. Одесі, а цього ж дня приблизно о 16 годині частину вказаного наркотичного засобу збув ОСОБА_3., а решту -  було вилучено працівниками міліції.   

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд, мотивуючи тим, що в ході апеляційного розгляду справи були порушені норми кримінально-процесуального законодавства, зокрема безпідставно зазначено в ухвалі апеляційного суду, що суд першої інстанції досліджував докази в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, зміст якої йому не було роз'яснено;

- захисник-адвокат ОСОБА_2. просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у тому числі його показаннями, в яких він визнав себе винним, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4.,     ОСОБА_5, ОСОБА_6, даними протоколів  огляду, добровільної видачі, особистого обшуку, очної ставки, відтворення обстановки та обставин події злочину, висновками судово-хіміко-біологічних експертиз та іншими доказами, перевіреними судом у судовому засіданні. 

Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1 визнано винним.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                    Короткевич М.Є                                 Нікітін Ю.І.