УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/573/14-к Головуючий у 1-й інст. Тарасенко М. П.

Категорія ст.170 КПК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,

суддів: Михайловського В.І., Слісарчука Я.А.

при секретарі: Білоус Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2014 року

з участю: прокурора Пургіна Т.І.

захисника ОСОБА_2

встановила:

у провадженні слідчого відділу Малинського МВ УМВС України в Житомирської області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12013060080000833, згідно яких ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.1, 358 ч.4 КК України.

За матеріалами справи, ОСОБА_1, у травні 2012 року, для оформлення права власності на частину будинку АДРЕСА_1 в розмірі 0,38%, достовірно знаючи, що довідка за вихідним № 2022 від 15.05.2012 року містить недостовірну інформацію та є підробленою, з метою заволодіння частиною вищезазначеного будинку, використала її та незаконно оформила право приватної власності на дану частину будинку, на яку по закону має право потерпіла ОСОБА_3, завдавши останній матеріальної шкоди на суму 37810 грн.

12.11.2013 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013060080000833 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.2 КК України.

21.02.2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.1 КК України.

21.02.2014 року слідчий слідчого відділу Малинського МВ УМВС України в Житомирської області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на частину будинку АДРЕСА_1 в розмірі 0,38% з метою недопущення відчуження даної частини нерухомого майна підозрюваною ОСОБА_1

25.02.2014 року ухвалою Малинського районного суду Житомирської області клопотання слідчого задоволено та на дану частину вказаного будинку накладено арешт на період кримінального провадження.

Суд умотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 є підозрюваною по кримінальному провадженню у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.1 КК України, є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, яке є предметом кримінального правопорушення. Крім того, суд виходив з необхідності забезпечення відшкодування можливих збитків.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить цю ухвалу суду скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Стверджує, що судом, всупереч заявленого клопотання, не досліджено рішення апеляційного суду Житомирської області від 23.05.2013 року, яким скасовано рішення Малинського районного суду від 11.10.2012 року та відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до Малинської міської ради Житомирської області про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Додатково апелянт стверджує, що ОСОБА_3 зверталась з позовами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, проте останній було відмовлено в позові. Дані судові рішення містяться в матеріалах кримінального провадження, які слідчим суддею не досліджувались.

Вказала, що ОСОБА_3 не заподіяно шкоди, оскільки вона не прийняла спадщину та крім апелянта спадкоємців немає.

Крім того, зазначила, що ст.ст.358 ч.4, 190 ч.1 КК України не передбачають конфіскацію майна, а тому накладення арешту є безпідставним.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши ухвалу суду в межах ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.358, ч.1ст.190 КК України.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, підозрювана є власником домоволодіння, частка власності: 1/1, розташованого у АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Матеріали кримінального провадження вказують на те, що є достатні підстави вважати, що 38/100 частин вищезазначеного будинку є предметом кримінального правопорушення.

Тому, на думку колегії, розглядаючи клопотання слідчого про арешт частини будинку, належного ОСОБА_1, слідчий суддя, з метою забезпечення кримінального провадження та відшкодування можливих збитків, правильно застосував положення ст.ст. 170, 167 КПК України та наклав арешт на частину домоволодіння на період кримінального провадження.

Що стосується твердження апелянта про те, що слідчим суддею не досліджувалися рішення судів щодо прийняття спадщини потерпілою, які містяться в кримінальному провадженні, то воно не може братися до уваги, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі давати оцінку доказам.

З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах,-

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: