_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 1512/8823/2012

Провадження № 2/520/215/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.

при секретарі :Шепітко П.І., Непомнющого М.М., Шивцової К.С., Месропянцевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Ерсте Банк» «про усунення перешкод в користуванні спадковим майном, виділення в натурі частки у спадковому майні, стягнення матеріальної та моральної шкоди»,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів.

18.10.2012 року позивачем надано уточнену позовну заяву про усунення перешкод в користуванні спадковим майном, виділення в натурі частки у спадковому майні, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги позивач з урахуванням уточнень обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації смертей 21 грудня 2009 року зроблено відповідний запис за №6717.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, однак оскільки на момент смерті спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, та в нього є донька від другого шлюбу - ОСОБА_3 виникла необхідність у зверненні до суду для встановлення розміру часток кожного зі спадкоємців у спадковому майні та встановлення обсягу майна, яке входить до складу спадщини.

Рішенням Київського районного суду від 26 квітня 2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на наступне майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_5: на 1/6 квартири АДРЕСА_2, на 1/6 квартири АДРЕСА_3, на ? житлового будинку АДРЕСА_4.

Однак, дане рішення було переглянуто Апеляційним судом Одеської області. 09 вересня 2011 року рішенням Апеляційного суду Одеської області рішення Київського районногосуду міста Одеси було частково змінено, а саме крім викладеного у рішенні суду першої інстанції за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на 1/6 частину квартири АДРЕСА_5.

Після отримання рішення та відповідно до діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся до КП «ОМБТІ та РОН» задля реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права та інших речових прав на нерухоме майно" затвердженого Наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 року державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або виникнення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Цим же положенням визначено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник яики), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, задля цього необхідно надати технічний паспорт на нерухоме майно.

В зв'язку з цим позивачем була подана заява для виготовлення технічних паспортів на належне нерухоме майно.

30.11.2011 року позивач отримав відмову в виготовленні технічних паспортів, в зв'язку з тим, що відсутній доступ для обстеження та проведення технічної інвентаризації на об'єктах, зазначених у заяві та рішеннях суду.

Виходячи з наведеного позивач вважає, що ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 124 Конституції України та ст. 11 ЗУ «Про судоустрій» навмисно ухиляється від виконання рішення суду, перешкоджає йому у користуванні спадковим майном.

Представник позивача у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання з'явилися, у задоволені позову просили відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторін, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації смертей 21 грудня 2009 року зроблено відповідний запис за №671.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: - квартира АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово- комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради 8 грудня 1997 року за № 3771, зареєстрованого комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 6 січня 1998 року за № 27к, стор. 15 реєстру 100; квартира АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 6 травня 2008 року, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 6 травня 2008 року за № 2876152 комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 13 травня 2008 року за № 16579113; квартира АДРЕСА_5 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 16 січня 2008 року, зареєстрованого комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 27 лютого 2008 року за № 22296611; Ул житлового будинку АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 липня 1980 року, посвідченого державним нотаріусом за № 3385, зареєстрованого Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 15 серпня 1980 року за № 7140.

Рішенням Київського районного суду від 26 квітня 2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на наступне майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_5: на 1/6 квартири АДРЕСА_2, на 1/6 квартири АДРЕСА_3, на ? житлового будинку АДРЕСА_4.

Однак, дане рішення було переглянуто Апеляційним судом Одеської області. 09 вересня 2011 року рішенням Апеляційного суду Одеської області рішення Київського районногосуду міста Одеси було частково змінено, а саме крім викладеного у рішенні суду першої інстанції за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на 1/6 частину квартири АДРЕСА_5.

На сьогоднішній день спадкове майно між позивачем та відповідачами по справі не розділено в натурі.

В абзаці першому пункту 6 постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7 визначено, що при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.

Для визначення можливості виділення часток у житловому будинку та квартирах призначається експертиза.

Під час розгляду справи, експертиза по справі призначалася тричі. Однак жодного разу виконана так і не була, оскільки сторонами по справі не було надано необхідних документів для проведення такого роду експертиз, які витребовувалися судовим експертом та не було сплачено експертне дослідження.

Також, слід зазначити, що проведення експертизи у розгляді такого роду спорів є обов'язковою, оскільки суд не є фахівцем у даному питанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Крім того, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені вимоги про усунення перешкод в користуванні спадковим майном, оскільки судові не надано жодного доказу щодо здійснення таких перешкод відповідачами, а відповідачі вказують на відсутність з їх боку перешкод.

Вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування вартості майна, незаконно вилученого в нього також не підлягає задоволенню, оскільки не надано доказів приналежності майна позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст. ст. 208,213,215 ЦПК суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Ерсте Банк» «про усунення перешкод в користуванні спадковим майном, виділення в натурі частки у спадковому майні, стягнення матеріальної та моральної шкоди» - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Маломуж А. І.