ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"17" жовтня 2013 р.Справа № 5023/2877/12 вх. № 2877/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Дзюби О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалові О.В.

За участю:

Ліквідатора - арбітражного керуючого Ткаченко О.А., свідоцтво від 22.03.13р.

розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі - продажу

По справі за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Південне

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2012 року боржника - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ткаченка О.А., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

До канцелярії господарського суду від ліквідатора надійшла заява про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 26.06.2007, встановлення права власності на житлове приміщення - житловий дім, та скасування арештів накладених на вказане майно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року призначено розгляд зазначеної заяви ліквідатора на 17 жовтня 2013 року.

В судовому засіданні ліквідатор підтримав заяву (вх№ 35801) та просив суд її задовольнити обґрунтовуючи тим, що під час виконання ліквідаційної процедури ним виявлено та включено до ліквідаційної маси нерухоме майно банкрута, а саме житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене майно свого часу боржником було відчужено за договором купівлі - продажу від 26.06.2007р. та прийнято громадянином ОСОБА_4 Покупець одночасно із вказаним договором купівлі-продажу уклав іпотечний договір та передав банку "УкрСиббанк" в іпотеку зазначений житловий будинок, в зв'язку з чим у відповідних реєстрах заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесені записи про заборони та арешти накладені на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1. Проте, покупець - ОСОБА_4 державну реєстрацію вказаного майна не провів та на теперішній час право власності залишилось за ОСОБА_3

У зв'язку з зазначеним ліквідатор просить суд заяву задовольнити та визнати недійсним договір купівлі - продажу від 26.06.2007, встановити право власності на житлове приміщення - житловий дім за банкрутом, та скасувати арешти накладені на вказане майно.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана заява ліквідатора є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на момент порушення справи, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, в тому числі Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновленн я платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , арбітражни й керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспром ожності боржника або визнання його банкрутом" , усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарсь кого відання на дату відкриття ліквідацій ної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаютьс я до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунально ї інфраструк тури, які в разі банкрутств а підприємства передаютьс я в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідни х територіальних громад без додаткових умов і фінансують ся в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів доданих до заяви ліквідатора, боржник - ОСОБА_3 21.11.2005р. за договором купівлі-продажу, який засвідчено нотаріусом ОСОБА_6, придбав у громадянки ОСОБА_7 незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку до цього будинку загальною площею 0,15 га.

Вказаний будинок ОСОБА_3 ввів в експлуатацію, отримав технічний паспорт на будинок та зареєстрував його на себе.

26.06.2007 року боржник передав у власність ОСОБА_4 житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку до нього за договором купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8

Одночасно із даним договором купівлі-продажу, покупець - ОСОБА_4 уклав кредитний та іпотечний договори та передав АКІБ "УкрСиббанк" в іпотеку зазначений житловий будинок, отримавши від банка споживчий кредит.

Вже у вересні 2007 року ОСОБА_4 припинив виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим АКІБ "УкрСиббанк" звернувся до суду за стягненням боргу за рахунок будинку і земельної ділянки.

Проте, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 березня 2011 року АКІБ "УкрСиббанк" відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4 в повному обсязі В рішенні суду зазначено: "Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що будинок і земельна ділянка, розташовані за адресою АДРЕСА_1 належать на праві власності іншим особам, які не є іпотекодавцями і не мають жодних зобов'язань перед позивачем, таке майно не може бути предметом іпотеки і позивач не надав доказів того, що існують передбачені законом підстави для задоволення вимог за рахунок іпотеки. А тому суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог."

Вказане рішення Харківського районного суду, підтримано ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23 січня 2012 року, набрало законної сили та на даний час є чинним.

Ліквідатором представлені докази того, що станом на момент звернення до суду, житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_3 (рішення про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 вересня 2013 року).

Ретельно дослідивши усі матеріали та обставини справи, судом встановлено наступне.

Пунктом 9 договору купівлі-продажу від 26.06.2007р., житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 і земельної ділянки, посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8 зазначено: "Право власності на відчужуване майно виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації".

Однак, покупець за договором - ОСОБА_4 державну реєстрацію вказаного майна до теперішнього часу не здійснив.

Відповідно до п. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 4 ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Пунктом 3 ст. 640 вказаного кодексу зазначено, що Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно п. п. 4-5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України :

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд має зазначити, що за договором купівлі-продажу від 26.06.2007р., житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеному між боржником у справі та ОСОБА_4, умова, щодо переходу права власності на майно, у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації - та є істотною (п. 9 вказаного договору).

В даному випадку, покупець - ОСОБА_4 не скористався своїм правом наданим договором та чинним законодавством України, щодо державної перереєстрації на себе вказаного житлового будинку.

Врахувавши зазначене, суд робить висновок, що при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже, не має юридичної сили.

Вказані обставини, підтверджуються вище переліченими рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 березня 2011, ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23 січня 2012 року.

Також, судом взято до уваги, що відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України:

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Беручи до уваги викладене, господарський суд визнає договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 26.06.2007р., укладений між боржником у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, таким, що є неукладеним.

Згідно п. п. 1- 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на даний час, житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_3.

Врахувавши, що під час розгляду даної справи судом встановлено той факт, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_3, суд дійшов висновку визнати право власності на означене нерухоме майно за банкрутом у справі за фактом.

Відповідно до ст. 52 Цивільного Кодексу України фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернуте стягнення.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Згідно ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів, в тому числі арешти державного виконавця, підлягають скасуванню , тому що наявність у відповідни х реєстрах відомостей про обтяження та заборону на відчуження майна, яке входить до ліквідаційної маси банкрута перешкоджає ліквідатор у виконанню в повному обсязі своїх обов'язків , а саме включення усіх майнових активів боржника до ліквідацій ної маси з метою його подальшої реалізації для задоволення вимог кредиторів . Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволенн я вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. визначено, що Закон України "Про відновленн я платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуван ні при розгляді справ про банкрутств о щодо інших законодавчих актів України. Втім, з урахування м того, що дія норм Закону України "Про відновленн я платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціально ю у відношенні до інших законодавчих актів України і у разі протиріч норм цього Закону іншим нормативни м актам повинні діяти норми Закону "Про відновленн я платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Таким чином, враховуючи, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернуто стягнення, суд дійшов висновку скасувати арешти та інші обмеження накладені на нерухоме майно банкрута.

Керуючись ст. ст. 3-1, 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 35, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 938 Цивільного кодексу України, ст. ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 26.06.2007, встановлення права власності на житлове приміщення - житловий дім, та скасування арештів накладених на вказане майно.

2. Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 26.06.2007р., складений між боржником у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, таким, що є неукладеним.

3. За фактом встановленим судом, визнати право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 26.06.2007р. за ОСОБА_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 62465, Харківська область, Харківський район, м. Південне, УЧХОЗ " 1-го Травня", вул. Молодіжна, буд. 1).

4. Скасувати арешти арешти та інші обмеження накладені на нерухоме майно банкрута розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі податкові застави, а також вилучити та виключити записи про обтяження та заборони відчуження об'єктів нерухомого майна з Державного реєстру іпотек.

5. Дану ухвалу направити ліквідатору, боржнику, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ДВС, державному реєстратору речових прав.

Суддя Дзюба О.А.