АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-819/11

Номер провадження 22-ц/786/1145/14

Головуючий у 1-й інстанції Сорока К.М.

Доповідач Буленко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді : Буленка О.О.

Суддів: Бондаревської С.М.., Триголова В.М.

при секретарі Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Прокурора Октябрського району м. Полтави, Управління МВС України в Полтавській області та Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління внутрішніх справ України в Полтавській області, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Прокурора Октябрського району м. Полтави, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 лютого 2010 року стосовно нього було скоєно злочин групою осіб - працівників міліції, які спричинили йому тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості. У результаті вказаних протиправних дій посадових осіб ГУ МВС України в Полтавській області йому завдано моральних страждань. Просив суд стягнути на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 млн. грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - кошти витрачені на лікування в розмірі 2 765 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4 700 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 21 червня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Державна казначейська служба в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 765 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4 700 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 700 тис. грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржили прокурор Октябрського району м. Полтави, УМВС України в Полтавській області, ПМУ УМВС України в Полтавській області.

В апеляційній скарзі прокурор Октябрського району м. Полтави просить змінити рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2013 року шляхом зменшення розміру моральної шкоди, що стягнута на користь ОСОБА_2. При цьому зазначає, що при визначенні розміру відшкодування слід враховувати вимоги розумності і справедливості.

УМВС України в Полтавській області та ПМУ УМВС України в Полтавській області в апеляційній скарзі просять скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2013 року та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначали, що відповідно ч.6 ст. 1176 ЦК України та пп.10 п.9 Розд. VI Бюджетного Кодексу України виключно на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 може бути покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої їх злочинними діями.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Октябрського району м. Полтави підлягає задоволенню, апеляційні скарги Управління МВС України, ПМУ УМВС України в Полтавській області - частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 309 ч.1 п. 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що 19 лютого 2010 року стосовно ОСОБА_2 було скоєно злочин групою осіб - працівників міліції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_6, які спричинили йому тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості.

Вина працівників міліції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який не є працівником міліції, встановлена вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2010 року.

З вироку вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 будучи службовими особами, маючи спеціальні звання старшого лейтенанта міліції - з прямим умислом разом з громадянином ОСОБА_6 вчинили тяжкий злочин, а саме застосували фізичну силу до потерпілого ОСОБА_2

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини сторін виникли з відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачу незаконними діями працівників міліції та громадянина, який не працює в правоохоронних органах.

Відповідно ст.. 1174 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування, незалежно від вини цієї особи.

Тому посилання в апеляційній скарзі представників УМВС України в Полтавській області та ПМУ УМВС України в Полтавській області щодо необхідності застосування до спірних правовідносин норми ст. 1176 ЦК України є необґрунтованими, в зв'язку з тим, що ця норма їх не регулює, оскільки суб'єкти відповідальності не вчиняли дій, які б передбачали відповідальність за шкоду, зазначену у цій нормі, оскільки позивач не був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності, не був незаконно засуджений, не був незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності тощо.

Із вказаних підстав не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги представників УМВС України в Полтавській області та ПМУ УМВС України в Полтавській області щодо застосування положень підпункту 10 пункту 9 Розділу VI Бюджетного Кодексу України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування шкоди здійснюється незалежно від вини посадової або службової особи. Держава Україна, Автономна республіка Крим, орган місцевого самоврядування має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ЦК України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно норм ст. 1174 ЦК України саме на орган державної влади покладено відповідальність за шкоду, заподіяну її службовими чи посадовими особами.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з розміром моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2.

Відповідно роз'яснень постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95р під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Згідно висновку Полтавського відділення Харківського НДІ судових експертиз № 366 судово - психологічної експертизи, проведеної в рамках розгляду кримінальної справи № 10730008 від 18.06.2010 року моральні страждання, спричинені ОСОБА_2 є психологічною підставою для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди. Орієнтовний розмір грошової компенсації спричинених ОСОБА_2 моральних страждань становить 324 мінімальних заробітних плат.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2013 року в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди підлягає зміні, зменшивши її розмір до 394 632 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 309 ч.1 п. п. 3; 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Октябрського району м. Полтави - задовольнити, апеляційні скарги Управління МВС України, ПМУ УМВС України в Полтавській області - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2013 року змінити в частині в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Державна казначейська служба в рахунок відшкодування моральної шкоди 394 632 грн.

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2013 року - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: ________________ О.О.Буленко

Судді:_____________ С.М.Бондаревська ___________ В.М.Триголов